Минулого року Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Водночас 9 травня в Україні, починаючи з минулого року, відзначають День Європи.

Минулого року Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. За це проголосували 317 народних народних депутатів.

Законопроєкт як невідкладний вніс на голосування Президент України Володимир Зеленський 8 травня 2023 року.

З 2014 року, після Революції гідності, Україна почала на державному рівні впроваджувати європейські практики памʼятання про Другу світову війну (детальніше, що означає європейський підхід до памʼяті про Другу світову, –тут). Зокрема, був запроваджений День памʼяті та примирення 8 травня, 9-го ж відзначали День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Опитування, проведене в 2023 році, показало, що більшість – 62% українців підтримують вшанування памʼяті про Другу світову війну саме 8 травня. А також поділяють європейський підхід вшановувати всіх жертв війни.

Відтак, згідно з рішенням парламенту, тепер пам’ять про Другу світову війну на державному рівні вшановуватимуть лише 8 травня – і цей день офіційно буде вихідним.

Водночас 9 травня в Україні, починаючи з минулого року, відзначають День Європи.

9 травня як День Європи теж має історичне підґрунтя. Цього дня в 1950 році французький міністр закордонних справ Робер Шуман виступив з ініціативою створити Європейську спільноту вугілля та сталі. За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Внаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни. Декларація Шумана стала предтечею Європейського Союзу.

День Європи 9 травня офіційно відзначають у країнах ЄС, а також у Молдові, Грузії, Туреччині та частково визнаній Республіці Косово.

Історична довідка, чому 8 травня є поширеною датою для вшанування памʼяті про Другу світову війну в Європі

Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини перший раз підписали в Реймсі о 2 годині ночі 7 травня 1945 року з участю представника від Радянського Союзу генерала Івана Суслопарова. Проте Сталін відмовився визнати акт. Він захотів підписання нового в Берліні, здобутому Червоною армією. Тож поставив ще одну вимогу союзникам – жодних офіційних оголошень про перемогу до вступу в силу іншої капітуляції.

Прем’єр Великобританії Вінстон Черчилль і президент Сполучених Штатів Гаррі Трумен відмовили. Черчилль послався на парламент, який вимагатиме від нього інформації, а Трумен – на те, що прохання Сталіна надійшло пізно та скасувати оголошення неможливо. На це Сталін заявив, що підписаний у Реймсі договір не можна скасувати й не можна визнати, адже капітуляція має бути прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла агресія, – в Берліні. Союзники погодилися.

Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали у берлінському передмісті Карлсхорст – 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, а за московським це було 9 травня, 00:43. Текст другого документа майже дослівно повторював попередній. Наприклад, підтвердив час припинення вогню – 8 травня, о 23:01, за центральноєвропейським часом.

За інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам’яті

Джерело