«Зараз всюди – війна, війна, війна». Як діти у Росії відзначають 9 травня

Дитяча вистава про війну, дитячі ранки з мілітаристськими символами, шикування у формі зірки та на колінах на знак скорботи, збирання гуманітарної допомоги під гаслом «Своїх не кидаємо» і листи солдатам, які воюють проти України зараз, – так діти в Росії відзначають 9 травня. Як маленьких росіян із дитинства привчають до мілітаристської пропаганди – читайте у матеріалі Сибирь.Реалии.

«Війна, яка перервала його дитинство»

На початку травня на сайті новосибірського парк-готелю «Хвоя» з’явився анонс військової вистави для дітей. На афіші – танк і радісний хлопчик у військовій формі. І напис: «У моєму дитинстві була війна»

– 9 травня ми ж святкуємо перемогу тієї війни, це відсилання до минулого часу. Чому всі пов’язують це з тим, що зараз у дітей війна? Ми не розуміємо цієї бурхливої реакції. Вистава дитяча, але вона патріотична, покликана викликати патріотичні емоції у дітей. Це історія про хлопчика Льошу з минулого століття, його дитинство перервала Велика Вітчизняна війна, він пішов на фронт. Що поганого в тому, щоб нагадати дітям про той час? – дивуються в адміністрації готелю. А після питання, чи немає у такій виставі мілітаристської пропаганди, кидають слухавку.

Дитяча військова вистава «В моєму дитинстві була війна

Виставу планували показати 9 травня. Але після появи афіші організаторам свята, за їхніми словами, обірвали телефон обурені жителі міста та журналісти. І зараз із афіші готелю спектакль зник.

Дитяча військова вистава «В моєму дитинстві була війна»

У новосибірському приватному театрі «Коза-Єгоза», який і поставив спектакль, питанню про пропаганду мілітаризму теж здивувалися і відповіли, що «тема затребувана». З’ясувалося, що постановка «У моєму дитинстві була війна» існує вже понад рік: «Коза-Єгоза» гастролює весь цей час із виставою у садках і школах, і «ніхто ніколи не скаржився». Після резонансу в мережі з репертуару інтерактивних вистав театру військова вистава для дітей теж зникла.

– Я натрапила на афішу вже давно, коли шукала театр на день народження синові. Телефонувала про іншу постановку – казку, але запитала і про цю військову виставу також. Сказали чесно, що дитячі заклади їм часто замовляють такі спектаклі, мовляв, актуальна тема, їм якось треба звітувати про «порядок денний». Я була здивована, але не скажу, що шокована: у нас у школі регулярно вимагають від дітей то принести «гуманітарні закупівлі» у вигляді шкарпеток чи туалетних наборів, то ще щось, то листа солдатові писати. Їм пояснюєш, що дитина на заняття з репетитором спізнюється, це справа добровільна. «Ну як «добровільна», ви ж не хочете, щоб він став у класі ізгоєм, «ворогом»? Ви ж хочете, щоб він легко іспити складав?» Розумієте, з таким натяком, мовляв, ось що важливіше за додаткові заняття і репетиторів. Я це сприйняла як погрозу. Здаємо, беремо участь, не хочу неприємностей дитині через дуболомів, – говорить жителька Новосибірська Галина.

Раніше творці приватного театру розповідали виданню «Підйом», що викликати «патріотичні емоції» у дітей вони збиралися розповідями про те, «якою була війна Велика Вітчизняна, про те, яка використовувалася техніка в Радянському Союзі, про те, хто такі солдати, як працювали медсестри, як їм допомагали тварини, хто такі розвідники».

У відгуку на спектакль, який поставив дитячий садок у Тверській області, повідомляється, що автори постановки не лише додали «інтерактив» і запропонували дітям збирати речовий мішок, а й показували малюкам кадри військової хроніки.

Дитяча військова вистава «В моєму дитинстві була війна»

«Діти з цікавістю дивилися кадри військової хроніки, допомагали збирати речовий мішок, переживали за сестричку героя, яка зникла. Альошка показав і розповів багато цікавого про різні військові професії. Під час перегляду вистави діти збагатили знання про героїчне минуле нашої Батьківщини», – написали після показу вихователі дитячого садка №2 з міста Білий.

Відгуки батьків під постами про постановку виявилися зовсім іншими:

– Хайп на темі війни… Знайшли собі іграшку. І іграшок (це вже про дітей). Усі, хто застав своїх дідів чи батьків живими, скаже, що вони зовсім не говорили або не любили говорити про війну. Вони знали їй ціну. Нині ж скрізь – війна, війна, війна. Кров, ненависть, смерть… ЗаїПали. Александр Беспалов

– Чому хлопчик без рваної рани і струменя крові? Де гниючі трупи солдатів недружніх країн? Армата де, вашу мать? Знову дилетантам довірили малювати призовний плакат!  Леонид Догунков

– Це ж треба, яка радість. Хто малював плакат? У моєму дитинстві не було війни завдяки тому, що влада в країні була інша, але нам війну в книгах і на плакатах малювали приблизно так:

Коментарі до новини про дитячу військову виставу

– Ми не збиралися їхати в цей готель, але сам факт – на травневі [свята] теж з дітьми відпочиваємо, не хотілося б на таке “напоротися”. Тому я теж додала негативних коментів до цього дивного анонсу, – говорить жителька Новосибірська Людмила. – Той факт, що вони прибрали з афіш, свідчить, що реагують і прибирають, якщо зробити це всім разом. Так, виходить, на вулицю народ не готовий піти, щоб зупинити це, але написати в мережі, щоб дітей уберегти, – на це ще спроможні. Напевно, єдиний спосіб протесту й залишився, без загрози сісти.

«Елементи маскування на костюмі Лісовика»

У багатьох школах та дитсадках росії у ці дні проходить акція  «Окно победы» (укр. – «Вікно перемоги»). А в дитячому садку №13 у місті Усть-Катаві Челябінської області з малюками напередодні 9 травня зустрілися волонтери штабу «Сприяння воїнам Вітчизни», разом із дітьми вони виготовляли вироби та малювали для бійців на передовій. Потім для старших дітей були організовані екскурсії до штабу, де діти, як розповідають місцеві ЗМІ, скручували стрічки в рулончики і «прив’язували елементи маскування до костюма Лісовика».

Пам’ять про Другу світову війну вже багато років використовується в путінській росії в пропагандистських цілях, у тому числі для мілітаристської пропаганди в школах і навіть дитячих садках. Георгіївські стрічки, стікери з написом «можемо повторити», приватизація державою регіональної ініціативи «Безсмертний полк» –– лише частина того, що нерідко називають «перемогобіссям» (вважається, що слово це винайшов протоієрей, професор Санкт-Петербурзької духовної академії Георгій Митрофанов у 2005 році. Так він відгукнувся на події, пов’язані зі святкуванням 60-річчя перемоги у війні з нацизмом).

– Те, що сьогодні називають «перемогобіссям», є сумним результатом процесів, що почалися майже пів століття тому. Тоді, у 1965 році, після довгої перерви відродили військові паради на 9 травня, кремлівські ідеологи почали перекручувати колективну пам’ять про Велику Вітчизняну війну, перетворюючи її з тихої скорботи на предмет публічної гордості. Робилося це для того, щоб прикрити власні політичні невдачі: світле майбутнє ніяк не наставало, сьогодення не вселяло оптимізм, тому радянським громадянам «продавали» славні перемоги минулого і особливо перемогу над Гітлером як доказ успішності соціалістичної системи. Це мало два далекосяжних наслідки. По-перше, вектор розвитку радянської ідеології назавжди звернувся до минулого, що призвело до відомого «застою». По-друге, народна пам’ять про війну перетворилася на пишний, штучно надутий державний міф, який має мало спільного із реальною історичною пам’яттю, – вважає історик Ілля Бобрик. – Ставши президентом, Володимир Путін «перепродав» росіянам і повернення обличчям до минулого, і міфологію Перемоги, ретельно відполірувавши її від усього непривабливого, вбудувавши в ядро своєї ретроутопії і захистивши від будь-якої критики законом. Людей позбавили пам’яті та можливості рефлексувати, але залишили великий простір у звеличенні Перемоги та просуванні мілітаризму у культурі. Такі ігри з історією призвели до того, що у масовій свідомості росіян трагедія війни недооцінюється, потенціал перемоги переоцінюється, а життя знецінюється. Звідси широка підтримка війни в Україні. Від забудькуватості про те, що війна – це кров, фронтові 100 грамів – спосіб вгамувати біль і страх, блокадний хліб – можливість вижити, а військова форма – це не привід для красивої фотки в інстаграмі, а одяг, в якому нерідко гинуть.

Акція «Вікно перемоги» у дитячих закладах у Чебоксарах

Ярмарок «Своїх не кидаємо» у російських регіонах почали проводити ще у лютому. До травня у Татарстані, наприклад, на гроші, зібрані з дітей під час шкільних ярмарків, купили УАЗ і пообіцяли відправити його на війну. Коментатори написали, що краще зібрали б і відправили «чорні пакети», мовляв, там це потрібніше.

– Ніхто не змушує. Агітують – так. Візьми лікарняний, принеси довідку зі спортшколи про змагання, просто залишся вдома за сімейними обставинами.

– Ярмарок добра – а чи не дискредитація це російської армії? Слово «МИР» уже стало лайливим.

– Треба було чорні пакети на ярмарок принести, це найпотрібніша і найзатребуваніша річ на фронті!

Яку саме суму чиновники зібрали на дитячих ярмарках, куди діти приносили випічку, соління та вироби ручної роботи, –  не уточнюється. Голова Високогірського району Равіль Хисамутдінов похвалився, що це вже 23-та машина, відправлена районом на війну.

У Красноярському краї у школах у травні почали збирати туалетний папір та мило для військових. Захід відбувається у всіх районах краю в рамках акції «Перемога була і буде за нами».

Школярам, а також усім охочим пропонують зібрати для російської армії вологі серветки, зубну пасту, щітки, шампунь, рідке мило, станки і піну для гоління, пральний порошок, туалетний папір, крем для рук, антисептики, ватяні палички та диски.

Крім того, збирають спідню білизну, спальні мішки, інструменти, перев’язувальні матеріали, ліки, газові плитки, консерви та посуд.

Також учасникам акції рекомендується написати листа солдату в зоні так званої «СВО». У методичці сказано, що лист має починатися зі слів: «Дорогий наш герой, захисник, солдат! Вітаю тебе з Днем великої Перемоги 1945 року! Бажаю тобі міцного здоров’я, витримки, мужності, відваги, сил і, звісно, щоб ти повернувся додому до рідних».

Збиральниці грошей на «ярмарку» – вчителька 3-го класу оголосила себе підполковником, а третьокласників – дивізійним мотострілецьким батальйоном

У Новосибірському державному аграрному університеті 9 травня співробітників і студентів запрошують взяти участь у патріотичній акції на підтримку війни проти України, замаскованої під святкування Дня Перемоги.

На сайті НДАУ з’явилося запрошення на урочистий мітинг з нагоди Дня Перемоги, звернуло увагу видання «Гроза». В оголошенні сказано, що під час святкового мітингу відбудуться акції «Зірка Героя» і «Лист солдату».

У своєму пості «Гроза» зазначає, що університет прямо називає ці акції на підтримку війни в Україні, але на момент написання новини в повідомленні НДАУ цього немає. При цьому акція «Лист солдату» придумало Міністерство освіти росії.

На сайті відомства зазначається, що «в рамках акції підлітки та молодь росії можуть привітати військовослужбовців, учасників спеціальної військової операції з Днем Героїв Вітчизни, Новим роком та іншими визначними датами».

3 травня у Забайкальському краї відкрилося перше в країні дитяче відділення «культурного фронту» росії. За словами губернатора краю Олександра Осипова, мета руху, яким керує депутат Держдуми Микола Бурляєв, що потрапив під міжнародні санкції за підтримку війни з Україною, – «зберігати унікальну культуру, цінності, історію».

«Рік тому було відкрито регіональне відділення у Забайкаллі, сьогодні ми відкрили таке саме дитяче. Хлопці й дівчата допомагатимуть реалізовувати культурні проекти, транслювати патріотичні та духовно-моральні цінності своєю творчістю», – анонсував голова регіону у своєму телеграм-каналі.

Навесні 2023 року російські чиновники оголосили, що почнуть патріотичне виховання у дитячих садках та перших класах шкіл. До патріотичної абетки включать такі слова, як «армія», «віра», «честь», «батьківщина», «вітчизна», «традиції».

Восени 2023 року уряд росії заклав у проєкті бюджету на 2024 рік рекордну суму в розмірі 45,9 мільярда рублів на фінансування патріотичних молодіжних організацій.

«Культурний фронт росії» – громадське об’єднання діячів культури, вчителів, школярів, молоді, творчих спілок, військово-патріотичних організацій і “патріотично орієнтованих” громадян. Мета руху, яким керує депутат Держдуми Микола Бурляєв, що перебуває під санкціями Євросоюзу, США, Великої Британії та низки інших країн через підтримку вторгнення в Україну, проголошується «духовно-моральна освіта і патріотичне виховання».

Напередодні травня багато регіонів виділили великі суми з бюджетів на «патріотичне» виховання молоді.

Наприклад, лише у Красноярському краї у квітні красноярський Будинок офіцерів витратив на патріотизм понад 30 мільйонів рублів, виявило на сайті держзакупівель Сибирь.Реалии.

Деякі лоти стосуються прицільно «Юнармії»:

• 13 млн на зарплату інструкторів у регіональному центрі виховання підлітків «Юнармія»;

• 10 млн на обмундирування для клубів «Юнармії» (60 комплектів форми та 180 вітровок «Волонтери Перемоги»);

• Понад 5 млн на організацію двох військово-патріотичних фестивалів;

• 2,2 млн на організацію виставки вагонів-теплушок на 9 травня. Підрядник має привезти три вагони зі складу у передмісті на місце проведення свята. Виставка називатиметься «Красноярськ дійшов до Берліна».

Також у квітні, як звернуло увагу видання «Агентство», російських школярів почали ставити на коліна на знак пам’яті про «геноцид радянського народу» у роки Великої Вітчизняної війни. Пам’ятну дату, присвячену цій темі, російська влада вигадала в 2021 році, призначивши її на 19 квітня.

«Агентству» вдалося виявити в групах шкіл у «ВКонтакте» понад 300 фотозвітів, на яких видно дітей, вишикуваних у формі зірки. На кількох десятках звітів діти стоять на колінах, зокрема в школах Мордовії, Чувашії, Башкортостані, Омської та Ростовської областей, а також анексованого Криму. У школі №16 Усолья-Сибірського в Іркутській області на коліна поставили навіть першокласників. У Єкатерининській школі Омської області дівчаток поклали на підлогу в спортзалі у формі зірки. У Біллицькій школі Красноярського краю діти вишикувалися літерою Z.

Джерело: Сибирь. Реалии

Сибирь. Реалии не розголошує ім’я автора цієї публікації через загрозу кримінального переслідування згідно із законом про небажані організації в Росії.

Джерело