Статистика зменшення кількості віруючих у Німеччині викликає тривогу, — зазначає Петро Семка. Якщо ми повинні зробити з цього якийсь висновок, то перш за все такий — ми не повинні йти шляхом, обраним Церквою у наших західних сусідів.

2 травня представники Євангелічної церкви Німеччини оголосили в Ганновері дані дослідження кількості віруючих у Німеччині станом на 31 грудня 2023 року. Опитування показало, що півмільйона віруючих покинули Євангелічну Церкву в 2023 році. Точна кількість віровідступників, включно зі смертями, становить 573 000.

Це ще один сумний рекорд, який побив результати попередніх років. Як з’ясували дослідники, другий рік поспіль кількість людей, які покидають Євангелічну церкву, перевищує кількість смертей. Я пишу ці слова не для того, щоб викликати у католиків почуття задоволення щодо Католицької церкви. Бо вона також втрачає в Німеччині величезну кількість вірних. Важливим у цій справі є просте зіставлення. І німецькі католики, і німецькі євангелісти є живим доказом того, що спроби врятуватися від відтоку вірних шляхом прискореного реформування церковної доктрини і практики не змінюють масштабів відступництва.

Звичайно, у випадку з Німеччиною є ще один специфічний чинник. Все більше, особливо молодих віруючих, хочуть заощадити на обов’язковому податку на церкву, який існує в німецькому суспільному житті вже 75 років. Відступництво дозволяє уникнути додаткового фінансового навантаження для пересічного віруючого.

Цей політичний звичай, характерний для Федеративної Республіки Німеччина, був покликаний зміцнити Церкви і дати їм кошти для здійснення освітньої, благодійної та соціальної діяльності. Сьогодні, в епоху тотальної секуляризації, він стає фактором, що прискорює відхід від Церков. Але ще більш вагомим є те, що сподівання тих прихильників реформ у Католицькій церкві, які пропонували дозволити одружуватись священникам або висвячувати жінок, щоб підвищити свою популярність, не справдилися. Адже євангелісти вже давно це зробили, і це анітрохи не зменшило темпів відходу вірних.

Я думаю, що ця тема набагато глибша. Західні ЗМІ люблять підкреслювати в цьому контексті втрату довіри як до Католицької, так і до Євангелічної церков у світлі педофільських скандалів та випадків сексуального зловживання, що тягнуться роками. Це правда, що такі випадки завдали великої шкоди обом спільнотам. Але безглуздо припускати, що без реформ, які зроблять Католицьку Церкву більш схожою на Євангелічну, падіння відвідуваності Меси зменшиться.

Приклад Німеччини показує, що дуже радикальна так звана програма реформ так званого німецького синодального процесу в цій країні нічого не змінює. Виникає питання: навіщо руйнувати віровчення, якщо це все одно не гарантує швидких і легких змін на краще. І в цьому контексті випадок з Євангелічною церквою в Німеччині і триваючим відтоком з її лав повинен стати для нас повчальним прикладом. Церква, яка пристосовується до поточних бажань секуляризованого суспільства, втрачає свою святість і зовсім не впливає на тих, кому на релігію все одно начхати. Здавалося б, самоочевидна істина, але про неї сьогодні рідко згадують.

Джерело: OPOKA

Про автора: Петро Казимир Семка (нар. 28 жовтня 1965 , Гданськ) — польський історик, публіцист і журналіст.

 

Джерело: velychlviv.com

Джерело