Восени 2021 року Євросоюз оголосив про старт програми Місія ЄС: Кліматично нейтральні та розумні міста (EU Mission: Climate-Neutral and Smart Cities). Мета програми — надати підтримку понад ста містам (з яких сто саме в межах ЄС), щоб до 2030 року вони досягли кліматичної нейтральності. Вони будуть експериментальними та інноваційними майданчиками, а їхній досвід планують використовувати в інших містах Євросоюзу.

Кліматична нейтральність означає нейтральний вплив людської діяльності на клімат. Інакше кажучи, це нульові викиди парникових газів, коли в атмосферу надходить не більше (або навіть менше) викидів, ніж може бути поглинуто природним шляхом.

У 2019 році лідери ЄС обрали ціль досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Стратегія для реалізації цієї мети представлена в Європейському Зеленому курсі (ЄЗК), ухваленому на початку 2020 року. Також ЄС планує витратити 30% свого бюджету на 2021–2027 роки на подолання кліматичної кризи.

Чому саме міста?

У містах проживає більше половини населення світу, а до 2050 року ця частка може зрости до 68%. За даними шостого звіту Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, глобально міста відповідальні за понад 70% усіх викидів вуглекислого газу. Також саме на міста припадає 65% енергетичних потреб у світі.

У містах перетинаються та співіснують стратегії для декарбонізації (тобто зниження викидів  парникових газів) ключових сфер: енергетики, транспорту, житла, промисловості, сільського господарства. Оскільки 80% світового ВВП зосереджено в містах, саме міста мають необхідні ресурси й можливості, які дозволили б прискорити досягнення амбітних кліматичних цілей.

«Міста відіграють провідну роль у подоланні кліматичної кризи. Чи то йдеться про озеленення міських просторів, чи про боротьбу із забрудненням повітря, скорочення енергоспоживання в будівлях або просування екологічно чистих рішень для мобільності — саме міста часто є хабами змін, яких потребує Європа для успішного переходу до кліматичної нейтральності», — коментував Франс Тіммерманс, виконавчий віце-президент Європейського Зеленого курсу у 2019—2023 роках.

Що стосується міст на території Європейського Союзу, то вони займають лише 4% території. Водночас у містах проживає 75% громадян ЄС. Така «жвавість» і заселеність міст були одним із факторів, які спонукали урядовців Євросоюзу заохотити 100 міст ЄС досягти кліматичної нейтральності до 2030 — а це раніше, ніж планують уряди країн, у яких розташовані ці населені пункти. Водночас у ЄС наголошують, що дата сама по собі не відіграє надважливої ролі, значення має початок дій задля кліматичної нейтральності — що раніше, то краще.

Хто стали учасниками програми?

Наприкінці листопада 2021 Єврокомісія оголосила про відбір пілотних учасників програми. Протягом двох місяців міста могли подати заявку, де потрібно було обґрунтувати свою зацікавленість у досягненні кліматичної нейтральності до 2030 року й розповісти про поточні кліматичні дії та плани на майбутнє. Загалом на конкурс надійшло 377 заявок.

100 міст, які отримали запрошення до участі в програмі, Єврокомісія назвала у квітні 2022 року. Ці міста представляють усі 27 країн-членкинь Євросоюзу.

Окрім сотні міст саме з ЄС, Єврокомісія вирішила додатково залучити до Місії 12 міст із країн, які асоційовані з Програмою «Горизонт Європа» 2021–2027 — це ключова програма Євросоюзу, створена для фінансування досліджень та інновацій, що сприяють втіленню політик ЄС та подоланню глобальних викликів, як-от зміна клімату. Серед них: Ельбасан (Албанія); Сараєво (Боснія і Герцеговина); Подгориця (Чорногорія); Рейк’явік (Ісландія); Осло, Ставангер, Тронгейм (Норвегія); Бристоль, Ґлазґо (Велика Британія); Ейлат (Ізраїль); Стамбул, Ізмір (Туреччина).

У згаданих 100 і 12 містах загалом проживає близько 75 мільйонів людей. Тут можна переглянути повний список цих міст.

Серед відібраних для участі в програмі міст є ті, що вже тривалий час працюють над кліматичними цілями, як-от Копенгаген (Данія) чи Ґетеборг (Швеція), а також і ті, що почали діяти нещодавно, наприклад, Париж (Франція) і Мілан (Італія). Міста в країнах, які зволікали з кліматичними діями, як-от Лодзь (Польща) і Будапешт (Угорщина), теж увійшли до списку.

Влада Лісабона (Португалія), який також бере участь у Місії, заявила, що інвестує третину свого загального бюджету в конкретні заходи, пов’язані з цією ініціативою.

Загалом у 2021–2023 роках з бюджету програми «Горизонт Європа» було виділено близько 360 мільйонів євро на реалізацію досліджень та інновацій у напрямках, пов’язаних із цілями Місії — транспорт, енергетика, міське планування тощо.

У чому зміст програми?

Насправді уже багато міст у ЄС працюють над досягненням кліматичної нейтральності, однак не так багато тих, які вирішили досягти цієї цілі саме до 2030 року. Є і ті, які заявили про плани стати кліматично нейтральними в певних секторах економіки чи в окремих частинах міста.

Щоб зміни відбувалися швидше і більш системно, ЄС якраз і вирішив запустити програму, яка б охопила кількадесят міст, що спробують стати кліматично нейтральними вже до 2030 року. Програма допоможе учасникам долати структурні, інституційні та культурні перепони, а також дасть змогу напрацювати рішення для решти міст.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, так прокоментувала старт програми: «Зелений перехід зараз прокладає собі шлях по всій Європі. Але завжди є потреба в першопрохідцях, які ставлять перед собою ще більш високі цілі. Ці міста показують нам шлях до більш здорового майбутнього. Ми підтримаємо їх у цьому! Почнімо роботу вже сьогодні».

Головна мета програми — об’єднати місцеву владу та всі зацікавлені сторони, щоб спільними зусиллями спланувати і втілити заходи, що дозволять досягти кліматичної нейтральності до 2030 року.

«Найважливіше для міст — мати тих, хто працюватиме разом з ними. […] Йдеться про створення руху. Міська влада не може працювати над кліматичними цілями самостійно. Вони потребують залученості місцевих жителів, підприємців, неурядових організацій. Наша роль як консультантів міст — дослідити ситуацію кожного міста, його природу та культуру, визначивши, хто був би доречним партнером для співпраці» — зазначає Якоб Штольт, фахівець із міського розвитку та один із понад 15 консультантів, які супроводжують міста в реалізації програми.

Консультанти зокрема допомагають учасникам розробляти дорожню мапу того, як вони будуть досягати кліматичної нейтральності. Ця мапа має назву Кліматична угода міста (Climate City Contract). Наявність угоди дозволятиме містам залучати приватне і державне фінансування.

Кліматична угода містить всі ключові заходи для досягнення кліматичної нейтральності та способи їх реалізації. Зокрема, документ включає загальний план кліматичної нейтральності у всіх секторах (як-от енергетика, житло, управління відходами, транспорт тощо), а також відповідні інвестиційні плани.

У квітні 2023 року перша група міст представила свої угоди на розгляд Єврокомісії, яка залучила експертів з Європейського інвестиційного банку та Об’єднаного дослідницького центру (Joint Research Centre). У разі позитивних результатів розгляду, міста отримують Знак місії ЄС (EU Mission Label), що полегшує доступ до джерел фінансування ЄС, національних і регіональних фондів, а також приватних інвестицій.

Після оцінки Єврокомісією знаки про успішну розробку кліматичних угод у жовтні 2023 отримали 10 міст: Сендерборг (Данія), Мангайм (Німеччина), Мадрид, Валенсія, Вальядолід, Віторія-Гастейс і Сарагоса (Іспанія), Клаґенфурт (Австрія), Клуж-Напока (Румунія) і Стокгольм (Швеція). У березні 2024 такі відзнаки отримали ще 23 міста, серед яких зокрема міста Греції, Фінляндії, Франції, Угорщини, Португалії, Туреччини.

Додаткові можливості в межах Місії, в тому числі для України

Для втілення Місії діє онлайн-платформа NetZeroCities — це база знань та інструментів, яку наповнюють та підтримують провідні європейські та світові фахівці. Частина сервісів на платформі доступна тільки для міст-учасників Місії, однак більшістю ресурсів можуть скористатися всі охочі. На сайті можна легко створити свій профіль та отримати доступ до бібліотеки різноманітних корисних матеріалів — тематичних досліджень; довідкових статей, відео, інфографік; наборів інструментів та шаблонів для планування практичних кроків для кліматичного переходу в містах. Детальніше про те, що можна знайти порталі та як ним скористатися, дізнавайтеся тут.

Окрім Місії, для розширення мережі міст, які розділяють прагнення до кліматичної нейтральності, ЄС запустив менш масштабні програми. Вони покликані надати містам підтримку, зокрема фінансову та консультаційну, в реалізації кліматично дружніх змін.

Одна з таких програм — «Пілотні міста» (Pilot Cities), у першій хвилі якої з-поміж 53 міст-учасників також українське місто Рівне. Учасники були відібрані в лютому 2023 року шляхом конкурсу, на який загалом надійшло 103 заявки.

Програма розрахована на 2 роки, розміри грантів для міст становлять від 500 тисяч до 1,5 мільйона євро. Ці кошти мають бути витрачені на заходи, що допоможуть прискорити декарбонізацію міст.

Рівне отримало 973 тисячі євро грантового фінансування. Серед заходів, які заплановано втілити в місті в межах програми, зокрема:

Вдосконалити збір та керування енергетичними даними міста, зокрема шляхом створення єдиної онлайн-бази; ці дані мають стати основою для планування енергетичного переходу в Рівному та подальшого досягнення кліматичної нейтральності.

Організація навчання на теми відновлюваної енергетики (ВДЕ) та енергоефективності для студентів та зацікавлених сторін — щоб у такий спосіб вирішувати проблему нестачі експертизи та людського капіталу, що є характерною для міста.

Ще один проєкт — «Міста-побратими» (Twin Cities), ідея якого в тому, щоб Пілотні міста ділилися знаннями та кращими практиками декарбонізації з містами-побратимами. Навчання в межах проєкту триває 20 місяців. У вересні 2023 року було відібрано першу когорту із 40 міст-побратимів. До цієї когорти увійшов також Харків, ставши побратимом чеському місту Ліберець.

В 2024 році відбувся прийом заявок вже на 3 когорту учасників. Стежити за новинами та можливостями можна на порталі NetZeroCities чи підписатися на розсилку.

Кліматичні амбіції ЄС та реальні дії, до яких він вдається, у порівнянні з рештою світу, дозволяють формувати прогнози, що саме ЄС може стати першим континентом на планеті із нульовими викидами парникових газів. У Євросоюзі коментують, що сподіваються втілити це досягнення та стати прикладом для інших країн, які запозичать цей досвід.

Джерело: Екодія

Джерело