Прикордонник Микола Мокрогуз з дитинства мріяв щоб його робота у майбутньому була пов’язана з собакою.

Розповідає, що скільки себе пам’ятає, у нього вдома були чотирилапі і він завжди знаходив з ними контакт. Тож, коли юнака призвали на строкову службу, він одразу висловив намір стати прикордонником-кінологом.

До побажань хлопця прислухалися, його призначили у Державну прикордонну службу України та скерували на навчання. Там він пройшов чотиримісячний курс та разом зі своїм першим службовим собакою опанував тонкощі розшукової роботи.

Відтоді Микола охороняє державні рубежі у Чопському прикордонному загоні. З початком повномасштабного вторгнення він підписав контракт, брав участь у відсічі збройної агресії на сході України. Після виконання бойового завдання повернувся у рідний загін та продовжив службу у відділенні «Оноківці» відділу «Ужгород».

Прикордонник розповідає: «Після повернення з війни потрібно було обрати нового собаку. Мені найбільше подобаються німецькі вівчарки чорного кольору. Тож, коли я побачив Вайту, сумнівів не було. Ми спрацювалися одразу. Надзвичайно розумна, активна, слухняна і віддана, вона демонструє чудові результати у слідовій роботі».

За три місяці спільної служби Микола з Вайтою виявили та затримали вісьмох правопорушників. Юнак каже, що під час служби в прикордонних нарядах, в час відпочинку – постійно тренує свою улюбленицю. Вайта із задоволенням виконує команди господаря, адже знає, що за гарно виконану роботу дістане нагороду у вигляді смаколика або улюбленого м’ячика.

Джерело