В 406 артилерійську бригаду його привів на день народження товариш. З того часу за плечима декілька ротацій в ООС та повномасштабне вторгнення. Поруч з ним незмінно улюблениця військового колективу та вірний товариш – такса, на ім'я Тессі. Собака вже давно стала своєрідним "талісманом", наблизитись непомітно до бійців неможливо, вона все чує і завчасно попереджає. Своє ім’я Тессі отримала теж не дарма, так хлопці назвали її порівнюючи з автомобілем "Тесла".
Валерій уродженець Латвійської Республіки. Свою долю з Україною пов’язав випадково. В далекому 1992 році закохався в красуню з Миколаєва, одружився та взяв громадянство. Згодом з’явився син Андрій, який нині, як і батько, захищає країну. "Україна в серці назавжди. Не розумію, як можна не любити країну, в якій живеш, – ділиться думками Валерій". І хоч у свої 53 роки витримувати важкі фізичні навантаження буває складно, він нарівні з молоддю виконує всі завдання.
