#FightForUkraine
Ірина «Чека» Цибух народилась 1 червня 1998 року у Львові. Навчалась у Львівській політехніці.

На початку російсько-української війни долучилась до добровольчого підрозділу бойових медиків «Госпітальєри» та брала участь у бойових виїздах на Донбас, однак згодом повернулась до цивільного життя.

У 2017 році долучилась до команди Суспільного мовника. Розвивала локальну журналістику, готувала міжрегіональні спец ефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, займалась медіатренерством.

Повномасштабне вторгнення Ірина зустріла у Краматорську, де презентувала власний документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії.

Повернулась на Київщину та вдруге долучилась до «Госпітальєрів». Брала участь в обороні Київщині, боях на Півдні та Харківщині. У складі батальйону Ірина забезпечувала евакуацію поранених бійців надавала домедичну допомогу. Врятувала життя не одному українському воїну.

«Перші поранені в Києві… Ліси Ірпіня. Перший мінометний обстріл ми разом чудом пережили лежачи в одній ямі. Перевозили поранених із Барашівки до Києва. Побували в Херсонський області… Чуть не підірвались на ТМках в Пущі Водиці… Катались по другій лінії в пірожке Нової Пошти… Ніколи не забуду тебе», – згадував про Ірину її побратим Арсеній Сухомлін.

Ірина загинула під час ротації на Харківщині. До 26-річчя вона не дожила двох днів. Похована на Марсовому полі у Львові.