Ріки води живої потечуть із нутра його.

Йо 7,37-52; 8,12

Щоб зрозуміти значення Зіслання Святого Духа, спершу варто пригадати дари, які Христос обіцяв учням через сходження на них Утішителя. Спаситель запевняв їх, що будуть говорити новими мовами, тобто знаходити контакт, порозуміння з різними особами, подіями, обставинами, доносити правду до людських сердець. Дух дасть їм Божу мудрість – знання й розуміння Божої правди, давати відповіді на складні питання. Святий Дух наповнить учнів силою свідчити віру та любов до Бога. Також зможуть оздоровляти хворих, виганяти бісів, воскрешати померлих.

Святий Дух наповнив апостолів дарами, щоб зміцнити їхній зв'язок із Богом. Бо він становить надійну основу їхнього проповідування, свідчення віри. Щоб це сталося, Ісус на Тайній вечері просив Отця про основу цих дарів: любов і єдність між учнями та з Богом. Ознакою цього буде спокій і радість – плід опіки Отця учнями.

Отож, віра дає нам змогу мати єдність з Богом. І все те, що має Господь, починаємо мати й ми, як діти свого Батька. Незважаючи на те, що кожен із нас у певних обставинах життя стикається зі своєю обмеженістю і слабкістю, може навіть впадати у відчай чи сумніви, Бог залишається незмінним і завжди готовий втрутитися в наші проблеми.

Ісус, обіцяючи учням дар Святого Духа, називає Його Утішителем. Сьогодні світ пропонує різні способи щастя, приємності, задоволення: рекламу, моду, кар’єру, славу, достаток. Але усе це тимчасове й ненадійне. Насправді світ не переймається життям людини, йому байдуже до її долі. Він лише використовує її для власної вигоди, доки вона здорова й може працювати. Коли людина стикається з труднощами, часто залишається самотньою, один на один із ними, бореться з труднощами силами. Тоді людину легко опановує знеохота, зневіра, розчарування, вона не бачить світла надії на добро, зміни життя на краще.

Христос, називаючи Святого Духа Утішителем, через Нього об’являє образ Бога, Який пам’ятає та дбає про кожну людину.

Отець створив усіх нас для життя вічного. Тож Ісус помер для спасіння всіх людей. Тому Бог, як Дух Святий, пам’ятає про всіх і старається допомогти кожному з нас духовно й матеріально: потішити, підтримати, заспокоїти, додати відваги й надії у труднощах. Тим самим Бог завжди з розумінням ставиться до людини, ніколи не відкидає її від себе. Ісус завжди вірний нам у своїх обіцянках. Натомість світ підтримує лише тих, хто приймає його умови, виконує його волю. А хто не згідний із ним, тих ігнорує, відкидає їх від себе.

Слова Христа про заспокоєння спраги відкривають значення свята Зіслання, що Бог є джерелом дарів для нас. А дари наповняють життя добром. Тому Святого Духа називаємо ,,скарбницею благ”. Тож впевнено можемо звертатися до Бога в усіх потребах і отримаємо все нам потрібне.

Коли наповнимо себе Божими дарами, тоді життя наповниться добром. А одночасно духовним світлом: присутністю та любов’ю Ісуса, про яке Він говорить у кінці цього Євангелія.

Апостоли діяли не своєю силою, а Божою, оскільки Дух Святий сповнив їх. Діяти в Божій силі може кожен, хто отримав таїнства Хрещення і Миропомазання, через які ми, смертні люди, стаємо здатними до великих речей. Це свято нагадує і вказує на те, що людина може здійснювати величні вчинки, коли дає Господеві, Святому Духові діяти в собі. Зіслання Утішителя – це свято торжества, перемоги великої сили Божої, яка може виявитися лише тоді, коли цього забажаємо, коли ми цього спраглі; і Дух Святий, як зійшов тоді на апостолів, так сходить і скріплює усіх нас кожної миті нашого життя.

Якщо придивимося до обставин сходження Утішителя на апостолів, то зауважимо дві важливі ознаки: шум вітру та вогняні язики. Вітер переміщує, очищає повітря, приносить холод або тепло. Також очищає дерева зі сухого листя. Подібно Святий Дух очищає нас із недосконалостей. Вогонь Божої любові очищає з гріхів та духовно зміцнює, загартовує, помагає приносити плоди.

Коли навчимося довіряти Ісусові та слухати голос Святого Духа, ніколи не будемо бідувати духовно й матеріально, не будемо відчувати себе самотніми, покинутими в житті, спраглими уваги, доброти та любові.

Утішитель завжди прийде нам на поміч: підтримає, розрадить, захистить, зігріє Своєю любов’ю та наповнить світлом надії на щасливе майбутнє. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело