У понеділок, 24 червня 2024 року, на святоюрській горі учасники товариства «Бойківщина» вшанували пам’ять блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського – вихідця із бойківщини, а також провели благодійний захід на підтримку ЗСУ.

Панахиду з нагоди 110-х роковин від дня уродин блаженнішого звершив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир.
Під час благодійного заходу архиєрей звернувся до учасників з вітальним словом, заохочуючи усіх присутніх, за прикладом Мирослава-Івана Любачівського, щоразу повертатися до книги, яка є джерелом мудрості.

– Сам цей простір Митрополичих садів творить родинну атмосферу. Тут себе почуваєш затишно. Цими садами ходив митрополит Андрей Шептицький. Є така світлина, де митрополит з дітками біля арки. Він там завжди їх приймав. Діти приносили йому з нагоди уродин віночки з колосся, були у чудових вишиванках. Тут ступала ного святої людини. В 1938 році ці два велетні перетнулися: митрополит Андрей і блаженніший Мирослав-Іван, коли митрополит Андрей рукоположив його на священника. Їхні дороги розійшлися. Коли наша Церква вийшла з підпілля він повернувся до Львова у 1991 році. Тут цими садами він також ходив, молився і роздумував над Божим словом. Тут також ступала його нога. Питання що ми з цієї пам’яті про праведника зачерпнемо для себе. Чи він був досконалий? Мабуть ні. Бо нема досконалих людей на світі. Лише Бог безгрішний і досконалий. Але ми повинні черпати з його спадщини. Наприклад почитати його книги проповідей, про літургіку. Вони мають глибокий зміст. Їх писала людина, яка народилася в Долині. Ходив стежками свого дитинства, був юнаком, але що важливо – багато вчився, читав. Нехай це буде для нас поштовхом, хто цього ще не зробив, щоби повернувся до книги. Вернімося до книги, до джерела мудрості.

Також під час вечора провели благодійний аукціон на підтримку ЗСУ. Музичним співом супроводжував бойківський ансамбль з с. Либохори.

Джерело