Це Господь відкриває перед нами двері євангелізації, випереджуючи нас Свою любов’ю, а це в свою чергу спонукає нас відкриватися на Його благодать. Думками про це поділився Папа Франциск у своїй проповіді з нагоди урочистості святих Петра і Павла.

«Нехай же святі Петро і Павло допоможуть нам відкрити двері нашого життя Господу Ісусові, нехай заступають за нас, за місто Рим та за увесь світ», – таким побажанням Папа Франциск завершив проповідь під час Святої Меси з нагоди урочистості святих апостолів Петра і Павла, яку він у суботу, 29 червня 2024 р., очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані.

На богослужіння прибули з усього світу митрополити, призначені протягом останніх дванадцяти місяців, щоб отримати з рук Наступника святого Петра паллій – спеціальний омофор, який є символом їхнього служіння та сопричастя з Єпископом Риму. Обрядом благословення палліїв, принесених з місця їхнього зберігання над гробом святого Петра під головним вівтарем базиліки і розпочалося моління. На богослужінні, згідно зі звичаєм останніх десятиліть, була присутня також і делегація Константинопольського патріархату, яку Папа привітав наприкінці проповіді, скеровуючи також щирі вітання «дорогому братові Вартоломею», Вселенському патріархові.

 

Досвід «дверей», які перед нами відчиняє Господь

В проповіді Святіший Отець зосередився на тому, що перед обома апостолами свого часу відчинилися двері нового життя, що є спонукою замислитися над символом дверей, який також тісно пов’язаний з Ювілеєм.

У першому читанні розповідалося про те, як ангел у чудесний спосіб вивів із в’язниці святого Петра, перед яким відчинилися двері. Це відбулося в контексті свята опрісноків, тобто йдеться про пасхальний досвід. «Не вони відчиняють двері, а вони самі відчиняються. Це Бог відчиняє двері, це Він визволяє і торує шлях. Петру, як ми чули в Євангелії, Ісус довірив ключі від Царства; але він на власному досвіді переконується, що саме Господь першим відчиняє двері, Він завжди йде попереду нас», – наголосив проповідник, зауваживши, що й шлях святого Павла позначений «пасхальним досвідом». Він спочатку «перетворений Воскреслим» на дорозі до Дамаска, а потім «через постійне споглядання Розіп’ятого відкриває благодать слабкості». Як зазначалося наприкінці другого читання, наприкінці свого життя Апостол народів ствердив: «Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули» (2 Тим 4,17). І саме для того, щоб розповісти про те, як Господь наділив його численними можливостями для звіщення, святий Павло використовує образ дверей, як от у Посланні до Коринтян: «Великі бо й широкі двері мені там відчинились».

 

Всім нести надію Євангелія

«Браття й сестри, обидва апостоли Петро і Павло мали цей досвід благодаті. Вони доторкнулися до дії Бога, Який відчинив двері їхньої внутрішньої в’язниці, а також реальних в’язниць, в яких вони були ув’язнені за Євангеліє. Він також відкрив перед ними двері євангелізації, щоб вони могли пережити радість зустрічі зі своїми братами й сестрами в новостворених громадах і нести всім надію Євангелія», – мовив Святіший Отець, нагадавши, що й ми готуємося, щоб наприкінці цього року відкрити Святі Двері.

Завершуючи Євхаристійне богослужіння, Папа Франциск уділив благословення разом із митрополитом Еммануїлом, що очолював делегацію Константинопольського патріархату. Опісля Наступник святого Петра вручив новопризначеним митрополитам паллії, обряд накладення яких у їхніх катедральних соборах здійснять Апостольські нунції.

Джерело: vaticannews.va

Джерело