Сім днів Нобелівська лауреатка Премії Миру Олександра Матвійчук присвятила канадській місії. Ця місія полягала в тому, щоб розказати якомога більшій кількості можновладців та тим, хто ухвалює ключові рішення на рівні держав про шокуючі, болісні, але реальні факти війни в Україні. Про кількість офіційно задокументованих військових злочинів, скоєних росіянами на території України, про викрадених з окупованих територій українських дітей, про необхідність продовжувати та посилювати допомогу для України.

Тур Нобелівської лауреатки тривав з 3 по 9 червня, його організувала канадсько-українська благочинна  фундація “Canada-Ukraine Foundation” за підтримки ряду спонсорів та партнерів. Важливість цього туру важко оцінити та осягнути, адже кожна зустріч, кожен візит та кожна промова були сповнені глибинними сенсами, прямими дипломатичними заявами і твердженнями. Кожні відкриті для Нобелівської лауреатки з України двері в Парламенті, Сенаті, посольствах, комітетах означають підтвердження прихильності та продовження підтримки Канадою народу України. Взагалі, така кількість можливих зустрічей на рівні верхівки управління держави – це показник надважливості місії Олександри Матвійчук у боротьбі за права людей та перемоги України.

Сім днів, чотири канадські міста, десятки кабінетів та презентаційних залів, сотні рукостискань – це дуже коротко про тур Олександри Матвійчук Канадою. А якщо заглибитися, то не можливо розказати про місію Нобелівської лауреатки, не зазначивши про історичні зустрічі з Прем’єр- Міністром Канади Джастіном Трюдо, міністрами, послами різних країн, визначними жінками, лідерами думок та громад, сенаторами, політиками, Спікером Парламенту та українськими громадами.

Після насичених трьох днів в Оттаві пані Олександра відвідала Монреаль, де мала зустрічі та промови в освітній галузі Прав Людини. Півтора наступних дні Нобелівська лауреатка провела, виконуючи місію в Торонто: доброчинний Бенкет, лекція в Університеті Торонто, сніданок з бізнес-громадою, зустріч з україно-канадськими студентами та інше.

А завершальною частиною туру став Вінніпег з екскурсіями українським культурно-освітнім центром “Осередок” та Канадським Музеєм Прав Людини, успішним доброчинним бенкетом 8 червня в Metropolitan Entertainment Centre. На цьому бенкеті Олександру Матвійчук вітали не лише представники провінційної влади Манітоби, почесна пані сенатор із сусідньої провінції та навіть хранитель знань Народу Дакота Дерріл Тейлор, знаний також як Баффало Стоун, який офіційно привітав Олександру на канадській землі. Це абсолютно унікальне привітання означало, що правозахисниця  – справді бажаний та достойний гість у цьому краї, що її поважають не лише українці, а й світова спільнота та народи, які жили задовго до нас на території Канади.

Після молитви-співу за дітей корінного населення, постраждалих у школах-інтернатах  та за викрадених українських дітей з окупованих територій Баффало Стоун презентував спеціальні подарунки, які свідчать про найвищу довіру та прихильність його Народу. Кожен подарунок має свою історію та подаровані вони від щирого серця. Ось, наприклад, спідниця зі стрічками (англ. Ribbon skirt – традиційна святкова спідниця корінних народів), де блакитна та жовта стрічки символізують викрадених українських дітей, оранжева – загиблих діток корінного населення, червона – викрадених та вбитих жінок перших народів Канади. Ще одним подарунком стало справжнє перо орла, яке ніколи не торкалося землі, оформлене за кращими традиціями Народу Дакота. Такий подарунок, за традицією корінних народів, дарують лише за найвищі та найвідважніші вчинки і досягнення людини.

В останній день візиту, після туру Канадським Музеєм Прав Людини та прес-конференції, відбувся відкритий показ документального фільму BBC “TAKEN. Putin’s Stolen Children” про викрадених з території Херсонської області українських дітей під час ворожої окупації. Щемливий фільм, який ще раз нагадав про високу та таку важливу місію Нобелівської лауреатки Премії Миру Олександри Матвійчук.

Ми мусимо боротися за повернення викрадених українських дітей, за перемогу України та за справедливість демократії, і обов’язкове покарання усіх причетних до цих жахливих військових злочинів на території України! А ще –  донатити, донатити, донатити –  аж до перемоги!

  

Джерело