Згідно з новими нормами, Дикастерія доктрини віри через лист на ім’я Ординарія Брешії, схвалений Папою, повідомляє про позитивний висновок щодо культу, пов’язаного із об’явленнями Богородиці у Фонтанелле, Італія.

Дикастерія доктрини віри «не знайшла в повідомленнях, які поширювала П’єріна Джиллі, елементів, які б прямо суперечили вченню Католицької Церкви щодо віри і моралі». Про це йдеться в опублікованому 8 липня 2024 р. листі, який підписав префект кардинал Віктор Мануель Фернандес за письмовим схваленням Папи, надісланому Преосвященному П’єрантоніо Тремоладі, Єпископу Брешії, що на півночі Італії. Йдеться про набожність до Марії Містичної Троянди та про послання, отримані від Богородиці в 1947 та 1966 роках, про які розповідає візіонерка П’єріна Джиллі.

«У фактах, пов’язаних з цим духовним досвідом, – йдеться в листі, – не виявлено також негативних моральних аспектів чи інших критичних моментів. Радше можна знайти ряд позитивних аспектів, які виділяються в посланнях як сукупності, а також деякі, що, з іншого боку, вимагають роз’яснення, щоб уникнути непорозумінь». Схвалення духовного досвіду набожності до Богородиці з Фонтанелле відбулося на основі нових Норм розпізнавання ймовірних надприродних явищ, виданих 17 травня, згідно з якими головною метою розпізнавання вже не є встановлення ймовірної надприродності явища, а радше оцінка з доктринальної та душпастирської точки зору того, що стало наслідком його поширення.

Постава візіонерки

В аргументованому листі про Містичну Троянду та послання, які отримала П’єріна Джиллі, дикастерія насамперед підкреслює позитивні моменти, найважливішим з яких є той факт, що тексти «виражають смиренне і повне довір’я до материнської дії Марії, і саме тому ми не знаходимо в ній марнославства, самодостатності або пихи, а скоріше усвідомлення того, що вона була без власної заслуги благословенна близькістю прекрасної Пані, містичної Троянди». Наводяться кілька текстів зі щоденників Джиллі, які прославляють Марію, Троянду, підкреслюючи Її красу, пов’язану з добротою, і в той же час наслідки, які відчувають ті, хто з Нею зустрічається. Дикастерія зазначає, що «прославляючи цю красу Марії з усією своєю любов’ю і захопленням, П’єріна чітко усвідомлює, що все, що Марія робить у нас, завжди спрямовує нас до Ісуса Христа». Зазначається, що серед послань П’єріни є такі, що «виражають сильне почуття церковного сопричастя».

Правильний образ Бога

У щоденниках візіонерки, однак, як зазначено в листі, зустрічаються також «вирази, які не завжди доречні, які вимагають тлумачення». Вирази, які завжди потрібно розглядати разом з позитивними посланнями, які щойно були підкреслені. Йдеться про тексти, в яких Богородиця представлена як посередниця, що виконує стримуючу роль стосовно божественної справедливості та «страшних кар». Дикастерія зазначає, що контекст, представлений сукупністю послань, не має наміру «передати образ Бога або Христа як далеких або позбавлених милосердя, яких необхідно “стримувати” за допомогою “посередництва” Марії».

У листі префекта до єпископа Брешії йдеться про те, що образу Марії «як посередниці-“громовідводу”, який часто використовувався в інші часи і який також успадкувала П’єріна, слід уникати». Дикастерія також вказує на те, що образ трьох троянд, що символізують «молитву – жертву – покаяння», який є центральним для візіонерки та її особливого духовного досвіду, не слід «обов’язково вважати зверненим до всіх віруючих», а тому краще уникати представляти їх як «синтез Євангелія, яким може бути тільки любов, як це в різних місцях підкреслює Новий Завіт».

Врешті, в листі йдеться про вислови, які П’єріна не пояснює: «Марія Відкуплення», «Марія Благодаті», «Марія Посередниця» і схожі. «Необхідно пам’ятати, – стверджує дикастерія, – що тільки Ісус Христос є нашим єдиним Відкупителем… У той же час, слід розуміти, що тільки Господь може діяти в серцях людей, обдаровуючи їх освятною благодаттю, яка підносить і перемінює». Співпрацю Марії «завжди слід розуміти в значенні Її материнського заступництва і в контексті Її допомоги у створенні умов, щоб ми могли відкритися на дію освятної благодаті». «У такому світлі, – підсумовує лист, – можна стверджувати, що духовна пропозиція, яка випливає з досвіду, описаного П’єріною Джиллі стосовно Марії Містічної Троянди, не містить богословських або моральних елементів, що суперечать вченню Церкви».

Історія появ Богородиці Містичної Троянди

Появи Марії «Містичної Троянди» та «Матері Церкви» пов’язані з місцевістю Фонтанелле, розташованою на південь від Монтікʼярі, в провінції Брешія на півночі Італії. Візіонеркою є П’єріна Джиллі, яка народилася в селянській родині, працювала покоївкою і медсестрою в лікарні і вела дуже скромне життя аж до своєї смерті в 1991 році у віці 80 років. Містичні явища, в яких вона була задіяна, охоплюють два періоди: перший датується 1947 роком, коли Богородиця з’явилася П’єріні, назвавшись «Містичною Трояндою» і «Матір’ю Церкви». На білому вбранні Марії, за словами Джиллі, вона бачила три троянди, – білу, червону і жовту, – які символізують молитву, покаяння і страждання. Другий цикл об’явлень відбувся у Фонтанелле в 1966 році: 13 травня Богородиця вказала П’єріні джерело як місце очищення і джерело благодатей. На цьому місці почали будувати санктуарій.

У 1960-х роках тодішній єпископ Брешії Джачінто Тредічі не вважав, що об’явлення мають надприродне походження, такої ж думки дотримувалися і його наступники. У квітні 2001 року, в десяту річницю смерті П’єріни Джиллі, єпископ Джуліо Санґінетті призначив священика, щоб опікуватися культом у Фонтанелле. Згодом, 17 грудня 2019 року, місце було проголошене «Дієцезіальним санктуарієм Містичної Троянди-Матері Церкви».

Джерело: vaticannews.va

Джерело