Намагаються зірвати мобілізацію: які фейки про ТЦК поширюють на Волині
Нагнітання ситуації навколо мобілізаційних процесів в Україні – мейнстрим сьогодення. Російська пропаганда користується помилками, які допускають під час проведення мобілізації у нашій державі, цілеспрямовано перебільшуючи їх. Проблеми дійсно існують, проте вони не такі масштабні, як хочуть показати нам маніпулятори. Українців намагаються залякати, розпорошити, аби громадяни не оновлювали свої дані, знизити мотивацію, зірвати мобілізацію в Україні.
Мішенню стали і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Зокрема, й на Волині. За допомогою «лякалок», маніпуляцій, неправдивої інформації такі фейкороби мають на меті дискредитувати сили безпеки та оборони, підірвати довіру до них.
У цьому матеріалі розбираємося, які фейки та дезінформацію поширює російська пропаганда, аби перебільшити проблеми, які виникають з мобілізацією.
Журналістка Район.in.ua поспілкувалася з представниками Волинського ТЦК та СП, а також з експертом з дослідження дезінформації та фактчекінгу, аби дослідити, як російська пропаганда намагається залякати людей, які фейки для цього використовує та за допомогою яких методів впливає на нашу свідомість.
***
У Волинському обласному ТЦК та СП кажуть, що існує чимало причин, чому виникають фейки про мобілізацію. Це і не перевірена інформація, і маніпуляції та дезінформація, щоб викликати паніку або недовіру.
З досвіду їх роботи, почасти поширення фейків активізується до чи після політичних подій, конфліктів, суспільної кризи, а також щодо питань здоров’я та безпеки українців.
Часто фейки поширюють самі ж українці через погану обізнаність або неправильне розуміння ситуації, проте левова частка – це свідомі спроби вплинути на суспільну думку.
«Сьогодні ми бачимо тенденцію виправдання ухиляння від військової служби. Чимало дискусій і щодо військових ТЦК – мовляв, вони працівники і хай підуть повоюють. Такі фейки розповсюджуються, аби дискредитувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, викликати невдоволення з боку населення», – каже Уляна Кравчук пресофіцерка Волинського обласного ТЦК та СП.
Уляна Кравчук
Маніпуляції навколо розуміння посад військовослужбовців
Одним із прикладів маніпуляцій, у які вірять люди, є неправильне розуміння посад тих службовців, хто проводить мобілізаційні заходи. Люди чомусь називають їх працівниками ТЦК.
Насправді ж, ті, кого бачать люди на вулицях міст у військовій формі, – військовослужбовці. Вони, як правило, уже воювали і захищали нас, а зараз переведені до ТЦК.
У ТЦК та СП працюють також і працівники, однак це – зовсім інші категорії і зазвичай у ТЦК вони займаються адміністративною чи соціальною роботою, обліком призовників, організацією та координацією заходів, пов’язаних з мобілізацією і військовим обліком.
«Ось, до прикладу, я: військовослужбовець, ношу військову форму і на сьогодні переведений до ТЦК, оскільки під час участі в бойових діях отримав поранення, пізніше – інвалідність. Проте, звільнятись не хочу, маю намір бути корисним для суспільства, хочу якнайшвидшої перемоги у цій війні, тому я у ТЦК – далі проходжу військову службу. І коли я чи мої побратими буваємо на вулицях міст задля перевірки військово-облікових даних, суспільство не розуміє, що ми бачили жахіття війни, ми часто чуємо нецензурні висловлювання, часто нас «посилають» кажучи: «Вас держава вчила, от ви і йдіть повоюйте», – ділиться досвідом Володимир, військовослужбовець Луцького ОМТЦК та СП.
Додає, теж не був створений для війни. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, він, як свідомий громадянин, пішов захищати свою сім’ю, родину, дім, суспільство та державу.
У пресслужбі зауважують, постійно нагадують людям, що громадяни мають не лише права, а й обов’язки. Захист своєї держави – це конституційний обов’язок, про що зазначено у статті 65 Конституції України: Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Також відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни України під час мобілізації зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК та СП для уточнення їхніх облікових даних та визначення їх призначення на особливий період. Повістку може отримати будь-який чоловік віком від 18 до 60 років.
«Громадянам, які все ж отримали повістку, але знищили чи викинули її, потім сховалися, де ніхто не знайде, зазначаємо, що за неявку до ТЦК без поважних причин передбачено адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 17000 до 25500 грн. А за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації загрожує кримінальна відповідальність у вигляді покарання – позбавлення волі строком від 3 до 5 років», – наголошують у відомстві.
Фейковий наказ військового комісара Луцького об’єднаного міського ТЦК та СП
Для того, аби дискредитувати мобілізаційні заходи на Волині російські та проросійські соціальні мережі поширювали фото підробленого наказу військового комісара Луцького об’єднаного міського ТЦК та СП. У тексті документу-фейку нібито за його ж розпорядженням потрібно провести підготовку юнаків до військової служби та надати списки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування 2007-2009 років народження.
У Волинському ТЦК та СП одразу спростували цей «вкид» адже згідно з Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, в Україні не існує ані військових комісаріатів, ані військових комісарів.
«Ми спростували цей фейк, тому що Луцький ОМТЦК та СП та інші районні ТЦК та СП Волинської області такого розпорядження не розробляли, оскільки це суперечить законодавству України. Усі заходи, повʼязані з мобілізацією, проводяться у межах закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також згідно із Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», військову службу можуть проходити громадяни, які досягли 18-річного віку», – кажуть у ТЦК.
Фейк про «усю правду» від анонімного співробітника
Нещодавно волинські телеграм-канали поширювали допис, у якому нібито анонімний співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) розповів «усю правду» про роботу цієї установи. Цей «вкид» поширювали масово. Як виявилося згодом, такий «співробітник» з’явився у кожній області України – тобто це спланована інформаційна провокація.
У Волинському ТЦК та СП звернули увагу на декілька важливих моментів, які свідчать про те, що цей допис неправдивий і спрямований, аби ввести людей в оману:
по-перше, невідоме джерело, його анонімність. Відсутність інформації про особу, яка надає інформацію, та реальних доказів робить такі заяви непереконливими та недостовірними;
по-друге, відсутність фактів, документів. У дописі немає конкретних фактів, документів або свідчень, які могли б підтвердити описані твердження. Це типова ознака дезінформації, мета якої – викликати сумніви та паніку серед громадян.
по-третє, стиль викладу інформації. Часто фейкові новини використовують емоційно забарвлений контекст і сенсаційні заголовки для привернення уваги. Це ще один сигнал, що перед вами неправдива інформація.
«Ми вважаємо, що серією таких вкидів на всеукраїнському рівні намагалися поширити російське ІПСО. В умовах війни з Росією, поширення подібних фейків є типовою тактикою російської пропаганди. Їхня мета – підірвати довіру громадян до українських державних установ, зокрема до ТЦК, створити хаос і дестабілізацію в суспільстві, зірвати мобілізацію», – кажуть у пресслужбі.
Працівники додають, що застосовують комплексний підхід для реагування на фейки. Оперативно перевіряють достовірність інформації, яка викликає підозру, публікують спростування на офіційних сторінках й у соціальних мережах, співпрацюють з іншими організаціями та медіа для поширення правдивої інформації.
«Зворотній зв’язок від людей є важливим компонентом нашої роботи. Ми отримуємо повідомлення про можливі фейки від співвітчизників і оперативно на них реагуємо. Також ми проводимо інформаційні кампанії для підвищення обізнаності громадян про те, як розпізнавати фейки, куди звертатися для перевірки інформації. Ми рекомендуємо довіряти лише офіційним і перевіреним джерелам», – наголошує Уляна Кравчук.
Дискредитація мобілізації розпочалася не сьогодні і не вчора
Олександр Гороховський, керівник проєкту з протидії дезінформації «Без брехні». Медіа-тренер каже, що будь-яка дезінформаційна кампанія, яку проводить Росія проти України, на жаль, має системний характер. Дискредитація мобілізації – не виняток.
«Ця кампанія розпочалася не сьогодні, і не вчора, а щонайменше 2022 року. Тоді використовували наративи, спрямовані, наприклад, на залякування, поширення зневіри. Були і такі, що циркулюють і досі, але перейшли в більш загальну площину залякування», –пояснює Олександр.
Олександр Гороховський
Усе розпочиналося з того, що пропаганда згенерувала наративи про те, що війна йде до останнього українця, захід воює за свої інтереси руками українців, українці гинуть в окопах за інтереси США та Європи. Це все – елементи залякування і зневіри, щоб створити враження, що воювати не варто, воюємо ми за чужі інтереси. Це впливало і досі спрямовано на людей, які мобілізувалися чи отримують повістки.
«Опісля наративи змінилися – почалися залякування і дискредитація мобілізації тому, що в 2023 році ми готувалися до контрнаступу. Звичайно, ми воюємо не тільки технікою, а й людьми, і роспропаганда впливала на наші можливості мобілізувати людський ресурс до нових військових формувань. Ще контрнаступ не розпочався, а пропаганда уже розганяла наратив, що він буде провальний, будуть величезні жертви, загине чимало мобілізованих. Це, звісно, зменшувало бажання людей добровільно іти в лави Збройних Сил, або на характер мотивації людей, які отримували повістки», – пояснює експерт.
Про «бусіки ТЦК»
Ключовим моментом став кінець 2023 року і він триває й нині. Період умовний, але саме тоді російська пропаганда розпочала активно використовувати наші помилки у мобілізаційних діях.
«Побутує думка, що держава дійсно провалила інформаційну кампанію з мотивації громадян мобілізуватися. Я би навіть сказав, не провалила, а зробила перші потуги і на цьому все закінчилося. Вони зрозуміли, що це складна робота, потрібно докладати багато зусиль, а немає бажання, ресурсів – тому перевели усе у простіші формати. Згадую про період, коли по телебаченню демонстрували мотиваційні ролики, розміщували плакати про те, що треба мобілізуватися, знайти сили, перебороти страх. Цей період був дуже коротким, максимум тижні три я їх бачив активно на держресурсах. Потім вони зійшли на нівець», – пригадує Гороховський.
За його словами, опісля увімкнулися механізми простої мобілізації, як зараз говорять в народі, – «бусіки ТЦК». На жаль, явище не позитивне, проте воно існує. Це визнали представники влади, депутати. Починаючи з періоду, коли люди почали фіксувати на відео, де ТЦК, представники поліції некоректно поводяться або порушують права громадян чи запихають усіх в «бусіки», пропаганда під мікроскопом почала відстежувати такі ситуації, коментувати їх на свій лад, конвертувати у поширені нині лякалки, жахалки.
«Можливо, дійсно, громадяни порушували умови військового обліку і виконання мобілізаційних розпоряджень. Коли це вже набуло масового характеру (приблизно з кінця 2023 року), такі випадки взяла на озброєння російська пропаганда», – зауважує фактчекер.
Навіть одного-двох таких роликів достатньо. Пропагандисти їх поширюють по усіх своїх сміттярках, розділяють на фрагменти, які показують цю ситуацію однобоко і більш жорстко щодо громадян, пишуть відповідні коментарі. Атмосфера нагнітається навколо цих роликів, виникають панічні настрої, зневіра в майбутньому, що начебто усі тут приречені.
«До цього процесу долучають псевдоблогерів, псевдолідерів думок, колишніх антиваксерів, які починають розповідати нам про права людини, Женевські конвенції, поширюють різні наративи. Ці меседжі згенеровані роспропагандою і запущені через своїх агентів впливу», – каже експерт.
Головними каналами поширення пропаганди є соціальні мережі і месенджери – телеграм, тік-ток, інстаграм, і, частково, фейсбук. Тобто будь-які месенджери, які доступні людям.
Як пропаганда поширює свої меседжі про мобілізацію і як їм протистояти
Для того, аби не потонути в інформаційному потоці, не піддатися усім страхам, залякуванням, Олександр Гороховський радить намагатися реагувати на подібні вкиди не емоціями, а задіювати раціональне мислення.
«Хоча б елементарно: потрібно проаналізувати, звідки з’явилася інформація, чи не схожа вона на чутки, де її джерело, чи є офіційне підтвердження. Якщо ви бачите її у месенджерах, неофіційних каналах, то поставе на паузу, бо вони не є джерелами офіційної інформації», – підсумовує експерт.
Орієнтуватися на чутки і плітки – це означає заганяти себе в інформаційну яму, а далі і до бійок і фізичних протистоянь уже може дійти…