Результати моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти
Державною службою якості освіти України (далі – Служба) спільно з Уповноваженим із захисту державної мови у червні 2022 року проведено констатувальний етап моніторингового дослідження серед учасників освітнього процесу щодо дотримання мовного законодавства у закладах загальної середньої освіти. Результати цього етапу моніторингового дослідження стали передумовою для розробки Програми моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти на період 2022 – 2025 років. У квітні-травні 2023 року проведено І цикл моніторингового дослідження, у квітні-травні 2024 року – ІІ цикл.
Моніторингове дослідження функціонування державної мови у закладах загальної середньої освіти актуалізується за двома напрямами: необхідність дотримання норм мовного законодавства та вивчення стану мотивації учасників освітнього процесу до оволодіння державною мовою.
Формування репрезентативної вибірки ІІ циклу моніторингу здійснено Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики». Збір даних відбувався шляхом онлайн-анкетування учасників освітнього процесу, генеральна сукупність закладів загальної середньої освіти – 6717.
В опитуванні взяли участь: учні / учениці – 7031 учасник; батьки, інші законні представники здобувачів освіти – 18 788 учасників; учителі – 4000 учасників.
Дослідження показало, що після початку повномасштабної війни спостерігалося збільшення використання учасниками освітнього процесу української мови, однак у 2023/2024 навчальному році спостерігалася зворотна реакція. Наскрізним є той факт, що російська мова лишається поширеною у повсякденному спілкуванні учасників освітнього процесу у східному та південному макрорегіонах.
Зниження у 2024 році показників визнання української мови рідною та застосування української мови учасниками освітнього процесу в повсякденному житті викликане кількома чинниками. По-перше, проявляється суспільна інерція після гострої реакції на російське вторгнення. По-друге, попри значне зменшення кількості тих здобувачів освіти, мова освітнього процесу яких не є українською, мовне середовище в родині та поза школою залишилося двомовним. По-третє, засновники закладів освіти, як і керівники шкіл, не виконали в повному обсязі минулорічні рекомендації Державної служби якості освіти України та Уповноваженого із захисту державної мови щодо заходів із забезпечення функціонування української мови як в освітньому процесі, так і поза ним, зокрема щодо пропозиції батьків створити мережу мовних курсів