Католицька Церква усвідомлює важливість боротьби зі зміною клімату та її наслідками. Сьогодні у нашій рубриці «Ойкономія: християнський погляд на економічне життя» продовжуємо нашу розмову про екологічну нерівність.

У своїх документах, зокрема в енцикліці «Laudato Si», Папа Франциск підкреслює необхідність дбайливого ставлення до нашого спільного дому – Землі. Він зазначає, що зміна клімату непропорційно впливає на найбідніші верстви населення, посилюючи соціальну несправедливість та нерівність. Документ «Laudato Si» наголошує на інтегральній екології, яка поєднує турботу про природу з турботою про людину.

Необхідність інтегральної екології

У 48 пункті енцикліки Папа Франциск підкреслює необхідність саме інтегрального підходу до вирішення екологічних проблем, зважаючи на взаємозв’язок між соціальною, економічною та екологічною справедливістю. Він наголошує, що найбільшого впливу зазнають саме бідні верстви населення. Святіший Отець зазначає: «Погіршення стану навколишнього природного середовища і суспільства насамперед впливає на найвразливіші групи людей на планеті: “І повсякденний досвід, і наукові дослідження свідчать про те, що найбільше від наслідків всіх атак на навколишнє природне середовище страждають найбідніші верстви населення”».

У «Звіті про кліматичну нерівність 2023» ми можемо побачити наукове підтвердження його слів. Зазначається, що вразливість різних регіонів до кліматичних змін є нерівномірною. Хоча міжнародні відмінності відображають важливий аспект кліматичної несправедливості у світі, існують додаткові шари нерівності всередині країн та регіонів. У будь-якій країні або географічній зоні, що піддається впливу змін клімату, не всі люди однаково піддаються цьому впливу і не всі однаково вразливі до наслідків цих явищ.

Різні групи населення мають різний ступінь вразливості до небезпек. Причини цього різноманітні. Наприклад, недороге житло, як правило, має гіршу якість і тому більш схильне до пошкоджень від стихійних лих. Бідні також зазвичай володіють більш фізичними і просторово концентрованими активами (як наприклад, худоба), ніж небідні. Це означає, що навіть піддаючись однаковій небезпеці, різні види доходів зазнають не однакових збитків.

Нерівність у доступі до ресурсів

«Сьогодні ми повинні усвідомити, що справжній екологічний підхід завжди стає соціальним; він повинен інтегрувати питання справедливості в дебати про навколишнє природне середовище для того, щоб почути як крик землі, так і плач бідних» – нагадує нам Святіший Отець (Laudato Si 49). Він закликає до глобальної солідарності та справедливого розподілу ресурсів для вирішення екологічних проблем.

Згідно зі звітом, убогі частіше залежать від доходів із сільського господарства та екосистемних послуг для забезпечення свого життя, через що вони більш уразливі до кліматичних потрясінь, що впливають на ці джерела доходів. З іншого боку, заможні домогосподарства рідше отримують трудові доходи із секторів, які безпосередньо потерпають від природних катастроф, і зазвичай менше залежать від трудових доходів у своєму добробуті.

У дослідженні 2017 року було проаналізовано дані домогосподарств із 92 країн, що розвиваються, щоб оцінити розподіл втрат доходів, спричинених кліматичними змінами, до 2030 року. Результати показують, що в цілому відносні втрати доходів найбідніших 40% населення будуть на 70% більшими, ніж середні втрати населення. Ця підвищена вразливість бідних також ставить під загрозу зусилля зі зменшення бідності загалом.

Підвищення рівня моря та часті повені призводять до втрати земель, деградації екосистем, руйнування інфраструктури та переміщення населення. Це ще більше поглиблює соціально-економічну нерівність. Наприклад, у країнах Африки, як ми згадували в попередній передачі, середня сільськогосподарська продуктивність оцінюється майже на 35% нижче потенційного значення за відсутності зміни клімату. Це підкреслює взаємозв’язок між екологічною та соціальною справедливістю, про яку говорить Папа Франциск.

Етичний підхід до кліматичних змін

У 51-му пункті «Laudato Si» Папа Франциск закликає до етичного підходу у вирішенні проблеми кліматичних змін, враховуючи потреби майбутніх поколінь і захищаючи права найбільш вразливих груп. Він наголошує на існуванні справжнього «екологічниого боргу», пов’язаного з економічним дисбалансом, що впливає на навколишнє природне середовище, і відповідно, на необхідності зміни нашого способу життя та впровадження сталих практик. Далі у п. 54 Святіший Отець підкреслює наскільки вражає слабкість міжнародних політичних реакцій. Провал глобальних самітів з питань довкілля чітко показує, що наша політика залежить від технологій та фінансів.

Прогресивне оподаткування є однією з ключових стратегій, запропонованих у звіті, що може допомогти заповнити фінансовий розрив, необхідний для боротьби зі змінами клімату. Прогресивні податки дозволяють перерозподіляти ресурси, забезпечуючи фінансування проектів з адаптації та пом’якшення наслідків кліматичних змін. Цей підхід відповідає закликам «Laudato Si» до соціальної справедливості та солідарності, де багатші країни та індивідууми беруть на себе більшу частину відповідальності за підтримку глобальних екологічних ініціатив.

Інша стратегія полягає в інвестуванні у розвиток систем соціальної підтримки, що допоможе найбільш вразливим групам населення краще адаптуватися до кліматичних змін. Такі інвестиції включають розвиток інфраструктури, покращення доступу до освіти та охорони здоров’я, а також гарантування продовольчої безпеки. Ці заходи спрямовані на підвищення стійкості вразливих спільнот до кліматичних шоків та сприяють їхній соціально-економічній стабільності.

Забезпечення доступу до освіти та медичних послуг є ключовими для зміцнення стійкості спільнот. Освіта допомагає людям здобути знання та навички, необхідні для адаптації до змін клімату, тоді як доступ до медичних послуг забезпечує краще здоров’я та зменшує вразливість до кліматичних ризиків.

Обидва документи вказують на необхідність ефективної боротьби зі змінами клімату, яка вимагає не тільки технічних та фінансових рішень, але й соціальної справедливості та етичного підходу. «Звіт про кліматичну нерівність 2023» надає конкретні стратегії для досягнення цієї мети, включаючи прогресивне оподаткування та інвестиції в соціальну підтримку, що допомагає реалізувати в практичній площині заклики «Laudato Si».

Розглядаючи енцикліку «Laudato Si» в контексті «Звіту про кліматичну нерівність 2023», стає очевидним, що проблема кліматичних змін вимагає комплексного підходу, який враховує взаємозв’язок між екологічною та соціальною справедливістю. Папа Франциск неодноразово підкреслює, що необхідно вживати заходів для підтримки найбільш вразливих спільнот і забезпечення справедливого розподілу ресурсів. «Звіт про кліматичну нерівність 2023» науково підтверджує, що кліматичні зміни непропорційно впливають на найбідніші країни та групи населення, посилюючи соціально-економічну нерівність та загрожуючи сталому розвитку. Важливо, щоб уряди, бізнес та громадськість працювали разом для розробки ефективних стратегій адаптації та пом’якшення наслідків кліматичних змін, забезпечуючи стійкий розвиток для майбутніх поколінь.

VaticanNews

Джерело