Хусити посилають російські кораблі за відомою адресою

Посольство України в Ізраїлі нещодавно підтвердило, що єменські хусити атакували у Червоному морі судно з українським екіпажем за допомогою морського БПЛА. Морякам вдалося знищити його стрілецькою зброєю. «Хусити нападають на країни Заходу, у тому числі на Ізраїль та Україну… «Вісь зла», очолювана Іраном, не намагається приховати свою думку, що весь західний світ є ворогом, якого слід знищити. «Вісь зла» становить загрозу для всіх нас – країни Заходу повинні об’єднатися проти терору», – закликали дипломати.

НАСПРАВДІ, дивно, але хусити найбільше атакували торгові судна, що перевозили саме російські товари. Як пише Bloomberg, з 83 кораблів, які постраждали від їхніх атак у Червоному морі та Аденській затоці з листопада минулого року, 19% вийшли саме з російських портів. Усі вони були нафтовими танкерами і контейнеровозами.

Bloomberg уточнює, що хусити не стріляли по кораблях, які йшли під прапором РФ, але нападали на судна з російськими моряками, які при цьому передавали сигнали «екіпаж із Росії» і «на борту росіяни». Минулого тижня повстанці атакували два судна з російськими вантажами: Bentley I та Chios Lion, який перевозив 100 тисяч тонн сирої нафти з Туапсе в Краснодарському краї. 

Іронія в тому, що на початку липня заступник очільника МЗС РФ Богданов прийняв  у Москві делегацію єменських хуситів із руху «Ансар Аллах». Це був вже другий їхній візит до Росії за рік. Хоча «Ансар Аллах» визнаний терористичною організацією у низці країн (США, ОАЕ та інших), Москву це звісно не обходить. А хуситам на це взагалі начхати.

Тому вони регулярно посилають російські кораблі за адресою, відомою ще з 24 лютого 2022 року. І це, незважаючи на зусилля Москви, яка підтримує з хуситами тісні стосунки і навіть обіцяє (поки що вустами пропагандистів) надати їм більш потужну зброю для боротьби з «колективним Заходом». Терористична палка, яку тримає Росія, має два кінці. І обидва зрештою вдарять по ній.

Москву звинувачують у фальшивомонетництві

Ще 12 червня 2024 року російське державне підприємство «Госзнак» було внесено до блокуючого списку санкцій США, оскільки воно «надає підтримку ФСБ, виробляючи криптографічну продукцію». (Мається на увазі друк паспортів для жителів ТОТ України). Два роки тому «Госзнак» був внесений до санкційних списків ЄС, Великої Британії, інших країн. 

Але як підмітив ресурс «Призрак экономики», в повідомленні мінфіну США виявилося несподіване: «Госзнак бере участь у виготовленні підробленої валюти по всьому світу і несе відповідальність за друк підроблених лівійських динарів на суму понад $1 млрд». Reuters розповіло про цю доповідь The Sentry – міжнародна розслідувальна група, що спеціалізується на корупції та воєнних злочинах.

НАСПРАВДІ, подробиці вкрай цікаві. У 2016-2020 роках «Госзнак» друкував динари Лівії на замовлення східного відділення Центрального банку країни (CBL), які були офіційно випущені в обіг як законний платіжний засіб. Але потім, схоже, Госзнак неофіційно продовжив емісію банкнот для фінансування Східної Лівії під приводом відновлення районів, які постраждали від повені і фінансування боргів перед ПВК «Вагнер», яка брала участь у бойових діях 2019-2020 років на боці Східної Лівії. 

CBL спробував визнати останні емісії банкнот фальшивими, але керівництво Східної Лівії пообіцяло покарати тих, хто відмовляється приймати такі банкноти. У підсумку чотири емісії 50-динарових купюр перебувають у обігу в країні одночасно і практично легально, дві з яких CBL вважає фальшивими (одну – імпортну з Росії, другу – ту, що друкується всередині самої Лівії). Кажуть, російську емісію легко виявити – купюри більш високої якості, ніж надруковані в самій Лівії. Зробити CBL з фальшивими динарами нічого не може. І вирішив із серпня  просто вивести з обігу всі купюри по 50 динар.

Нелегальні купюри обмінюються чорним ринком на готівкові долари США. Але це – «дріб’язок». Основний бізнес – покласти їх на депозити і вивезти з Лівії у вигляді доларів за фальшивими експортними контрактами. Мінфін США мінімально оцінює це в $1 млрд.

Взагалі Лівія – одна з найбагатших країн Африки з колосальними нафтовими запасами. Але конфлікт західної та східної частин країни тліє. І особливі стосунки влади РФ з керівництвом Східної Лівії (в особі маршала Хафтара) – не таємниця.  Тому  звинувачення з боку США в тому, що держкомпанія, яка на 100% належить Росії, «бере участь у виготовленні підробленої валюти по всьому світу», коштує дорого. В усіх сенсах.

В Україні в окупантів щодня «тінзауатен»

Вже згадана ПВК «Вагнер» знову спливла у новинних стрічках через чергову бійню, яку цього разу їй влаштували в Малі. Вагнерівці потрапили в засідку, яку влаштував рух за незалежність Азавада (географічна область, населена народом туарегів, яка займає весь північний схід Малі) у пустельному поселенні Тінзауатен на кордоні з Алжиром.

Колишній командир 13-го загону найманців із позивним «Русич» заявив, про втрату майже 100 бойовиків. «Там понад 80 «200-х». Понад 15 осіб перебувають у полоні. Це що стосується наших російських товаришів», – уточнив він.

У колоні, що потрапила в засідку, перебував один із ватажків вагнерівців Єлізаров із позивним «Лотос», який керував наступом на Соледар і Бахмут. Також повідомляється про загибель автора пропагандистського Telegram-каналу Grey Zone Федяніна.  

НАСПРАВДІ, це найбільші одномоментні втрати ПВК «Вагнер» в Африці від початку її діяльності на континенті. (Безпосередньо в Малі російські найманці присутні з 2021-го: їх запросила військова хунта, яка захопила владу за рік до того). Z-ресурси волають, що втрати під Тінзауатен можуть навіть перевищити сирійську бійню під Хашамом, яку американці влаштували вагнерівцям на початку лютого 2018 року.

Але інші порівняння. В Україні «Вагнер» щодня зазнавав подібних втрат. За підтвердженими даними, у найкровопролитніші дні «Вагнер» втрачав понад 200 осіб убитими (абсолютний рекорд – 213). За півроку битви за Бахмут «Вагнер» втратив 20 тисяч осіб (без урахування поранених), що підтвердилося незалежними дослідженнями. Отже, в Україні для російської армії щодня відбувається по кілька «тінзауатенів».

А повертаючись до терористичної палиці, яка має два кінці, то як вже констатують більш-менш притомні російські експерти, «у Сирії ми примудрилися зарубатися з ІДІЛ, у Малі вже воюємо з туарегами і цілим набором різних джихадистських угруповань, яких просто втомишся перелічувати. Якщо хтось може подумати, що ми в Африці та на Близькому Сході натомість досягли якихось великих геополітичних успіхів, то ні. Ворогів при цьому нажили вагон і маленький візок. Втрутившись у багаторічну або навіть багатовікову ворожнечу між місцевими народами, ми посіяли там тільки величезну ненависть до себе. Вирішили показати всьому світу, які ми сміливі, сильні і незамінні в боротьбі з ісламістами? Але водночас, подражнивши цю собаку палицею, ми відвернули її увагу від Заходу і переключили на себе. І якщо в Москві ІДІЛ поки що просто розстрілює людей у торговельних центрах, то в Дагестані він вже здатний розв’язати вуличні бої із силовиками. Тепер ми вплуталися ще й у протистояння з африканськими джихадистами. Наступним самовбивчим кроком буде залучення в РФ трудових мігрантів з Африки, які обов’язково будуть інфільтровані терористами».

Оленівка: хроніка «запрошення на страту» 

 «У день другої річниці теракту в Оленівці ми закликаємо вас розповісти світу про цю трагедію. Залучайте українську і міжнародну аудиторію», — заявили 28 липня бійці 12-ї бригади спецпризначення НГУ «Азов». «Кожне поширення важливе. Чим більше людей дізнається про злочин окупантів, тим менше шансів у РФ уникнути покарання. Розкажи про Оленівку. Приєднуйся до вшанування пам’яті жертв теракту», — закликали вони.

Нагадаємо, вночі на 29 липня 2022 року вибухнув один із бараків виправної колонії в Оленівці. Тоді загинули понад 50 українських військовополонених. Із 193 осіб, які пройшли Оленівку, додому повернулися менше двох десятків. Близько 120 зникли безвісти. МО РФ тоді намагалося представити загибель полонених наслідком української атаки HIMARS: мовляв, «щоб полонені не розповіли зайвого».

Напередодні другої річниці Associated Press випустило розслідування, в якому за допомогою тих, хто вижив, українських слідчих і родичів загиблих та зниклих, спробувало відновити хронологію трагедії.

НАСПРАВДІ, вранці 27 липня, за два дні до удару, співробітники колонії перевели групу військовополонених «Азова» в окрему будівлю. Нібито для ремонту. В ній була сотня ліжок без матраців і наспіх вирита вигрібна яма – замість туалету. Того ж дня охоронці вирили окопи. (В СБУ підтвердили AP, що зафіксували появу незвичайних траншей).

Наступного дня окупанти перенесли пост охорони подалі від цієї майстерні, а охоронці одягли каски і бронежилети, чого раніше не робили. (Ці відомості містяться у звіті ООН і звучали в публічних звітах).

Вночі проти 29 липня росіяни почали стріляти «градами», щоб заглушити потужніші вибухи у будівлі. Коли стався удар (нагадаємо, Офіс генпрокурора встановив, що окупанти застосували потужний термобаричний гранатомет), то полонені, які вижили, вибігли через проломи в стінах будівлі і просили охоронців допомогти. Ті у відповідь стріляли в повітря з криками: «Тримайтеся подалі від воріт, не підходьте ближче», сміялися і кидали в бік полонених ганчірки і ліхтарики.

Через кілька годин лікарі (також полонені з інших бараків) прийшли на допомогу. Окупанти підігнали машини, в які завантажили важкопоранених. В одній із них люди померли, не доїхавши до лікарні. (ООН у публічному звіті визнала, що повільна меддопомога збільшила кількість загиблих).

Потім тих, що вижили (і травми яких були несерйозними), відправили в окремі бараки, ізольовані від інших (також за даними внутрішнього звіту ООН). Ізоляція була потрібна, щоб про трагедію не дізналися інші полонені (деякі з них мали телефони та могли зв’язатися зі знайомими й рідними в Україні). Інших ув’язнених відправили прибирати уламки і тіла зі зруйнованої будівлі.

Згодом, як кажуть свідки, люди в камуфляжі принесли коробки і розклали фрагменти ракети HIMARS. Російські чиновники і представники ЗМІ зняли все це в потрібному ракурсі. Після того фрагменти ракети знову запакували і увезли.

Наостанок про цинічне: Місію ООН із розслідування трагедії в Оленівці розпустили, тому що її співробітників РФ не допустила до колонії. Своє розслідування провела Моніторингова місія ООН з прав людини (її результати і отримали журналісти). Але ООН так офіційно і не звинуватила РФ у злочині проти людяності, порушенні всіх можливих правил ведення війни і поводження з військовополоненими.

«Росія сподівається на коротку пам’ять світової спільноти, на забуття її злочинів і власну пропаганду», – пишуть у своєму зверненні «азовці». Не вийде. І не тільки щодо Оленівки. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело