​​Сьогодні зранку побачив у Фейсбук це фото. Це мій Арчі. На жаль, він помер пʼять років тому.
Я знаю, що «всі собаки потрапляють в рай». Але їх втрата залишає в серці господаря вічний слід. Я його дуже любив.

Собаки мають особливий дар – вони вміють любити беззастережно. Їх суперсила – відданість. Найвірніші друзі, які ніколи не зрадять і не залишать самотнім.

Арчі був саме таким – справжнім другом, який завжди був поруч.

«Собака – це серце, яке б‘ється у ваших ніг» (с).

І не тільки біля ніг, але й в обіймах.

Сумую, Арчі. Не вистачає тебе.