Українці у Словаччині здійснили другу прощу до Лютини
26–27 липня у марійському паломницькому місці в Лютині (Словаччині) близько 300 українців зібралися на спільну прощу, під час якої молилися за перемогу України та стійкість у вірі. Богослужіння очолив митрополит Пряшівський Йона Максім. Йому співслужили голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владика Степан Сус, єпископ єпархії Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ у Мельбурні владика Миколай Бичок, а також єпарх Кошицький владика Кирило Васіль, генеральний вікарій для східних католиків у Австрії о. Юрій Коласа і душпастирі українців у Словаччині.
В межах другого паломництва українців відбулася молодіжна проща до Лютини. Впродовж трьох днів, з 23 по 26 липня, молодь пройшла пішки горами 60-кілометровий шлях від Літманови до Лютини.
Впродовж трьох днів мандрівки та глибоких роздумів паломники роздумували над мотивом прощі, яким стали слова апостола Павла з Послання до Римлян: «То знай, що не ти носиш корінь, корінь тебе» (Рим. 11, 18). Духовним провідником був ієромонах Пантелеймон Гербери, духівник осередку УМХ-Кошице, душпастир для українців.
«Літманова та Лютина — два основних осередки у Словаччині. Це був похід через гори з чудовими краєвидами. Найважливіше, що програма була насичена молитвою та розважаннями, спільними молитвами у церквах, Божественними Літургіями. Нас зустріли дуже привітні люди, дали нам дах над головою, зварили їжу», — розповів про пішу прощу молоді о. Пантелеймон.
«Ми зупинилися тут, щоб побути сам-на-сам з Богом, щоб поділитися з Богом думками, які нас турбують, щоб поставити Богові питання, які тривожать наше серце. Проща — це також нагода переглянути своє життя. Проща — це дорога до себе. Чудовий час для молитви, сповіді, розуміння себе», — ствердив владика Степан Сус.
«На прощі в Лютині зібралися українці з усієї Словаччини, а також були присутні священники та вірні з Австрії, Угорщини. Ми мали можливість молитися Вечірню, нічні чування, похід зі свічками до відпустової гори, де спільно молилися Божественну Літургію», — зазначив о. Ігор Марусин, душпастир для українців у Братиславі.
У проповіді під час Архиєрейської Божественної Літургії митрополит Йона зазначив, що «те, що ми можемо тут молитися є ласкою Божою; те, що можемо, хоч не у великій кількості, зібратися тут з цілої Словаччини, Угорщини, Австрії — це велика ласка Божа». Він підкреслив на важливості розуміння, що саме внутрішня свобода нас робить правдивими людьми.
Архиєрей пригадав про патріарха Йосифа Сліпого, який провів дуже багато років по тюрмах, але зберіг внутрішню свободу. Митрополит Пряшівський наголосив, що українці хоч і страждають в Україні, але коли матимуть внутрішню свободу — тоді будуть незламними.
На завершення Літургії нові члени осередку УМХ склали присягу на вірність Христові.
«УМХ — це така спільнота, яка дуже сильно допомагає служити Богові, бо там знаходиш справжню родину, справжніх друзів у Христі. Набагато легше служити Богові з людьми, які самі йдуть за Господом», — поділилася Анна, яка разом з Лізою цього року стали новими членами УМХ.
«Для мене ця присяга є особливою через те, що я що довго обдумувала своє рішення, вагалася. Чесно кажучи, восени я зрозуміла, що хочу стати членом УМХ, послужити Богові і зробити щось корисне», — додала Ліза.
«Найважливішим завданням українців у Словаччині є розповідати про Україну, хто такі українці і якою є культура», — вважає п. Людмила Вербицька, директорка українського інституту у Словаччині.
Департамент інформації УГКЦ