Пам’ятаймо, що Пресвята Богородиця хоче бачити нас у вічній славі та радості. Як важливо не розминутися з нею. А це залежить від напрямку та кожного кроку мого життя на землі! Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир під час проповіді в Архикатедральному соборі святого Юра на свято Успення Пресвятої Богородиці, 15 серпня 2024 року.

Християнські, церковні свята в літургійному календарі вказують на особи, події чи привідкривають таємниці.
На перший погляд може бути дещо дивне святкувати відхід до вічності певної особи. На похороні матері діти плачуть, сумують, оплакують втрату, а ми святкуємо перехід Матері Божої до неба.
Розуміємо, чому святкуємо день смерті праведної особи, бо праведна людина в момент біологічної смерті засинає, народжується для неба. А яким буде моє народження при кінці мого земного життя? Це буде залежати від способу життя на щодень.

Святкуючи празник Успіння Пресвятої Богородиці, маємо можливість задумувалися, чому саме так називається це свято і що ця назва означає? У розумінні людини християнського Сходу згрішити означає померти. Йдеться звичайно про духовну смерть, смерть для Бога. Марія як Божа Мати в праведності провела і завершила земний шлях, була захоронена від гріха, а тому не підлягала законам смерті. Успіння є немов би логічним завершенням життя. На стихирах вечірні празника молимося: «Мати життя до гробу покладається і гріб стає драбиною до неба». Отже, успіння – це перехід до неба.

Марія була вибрана, але вона це вибрання почула і прийняла, дала згоду у момент Благовіщення стати матір’ю Божого Сина.

Ми дуже рідко зустрічаємо постать Богородиці на сторінках Євангелії, її постать є нерозривно пов’язана зі післаництвом Сина. Вона є покірна, немов би перебуває в тіні. Свого часу віднесла Ісуса до храму, щоб посвятити Його Небесному Отцеві. Вона разом з Йосифом шукала дванадцятирічного Ісуса в храмі. Нам відома присутність Марії на весіллі в Кані Галилейській, де родина опиняється в незручній ситуації через брак вина, а Ісус зробив своє перше чудо; вона є на Хресній Дорозі, де є багато страждань. Вона є там, де є терпіння, бо ж вона мати. Життєвий шлях Марії молитовно підсумовує стихира утрені: З усіх країн зійшлись найкращі з апостолів, щоб, за Божим велінням, поховати тебе. Побачивши ж тебе, взяту з землі до неба, вітали радісними словами Гавриїла: Радуйся, що Бога носила! Радуйся єдина, що землю з небом з’єднала народженням своїм!

Богородиця не померла, а заснула, а це означає, що жива. Про це свідчать відпустові місця, а також численні храми.

Владика Володимир Груца

Джерело