За мужність та самовіддані дії, виявлені під час виконання службових завдань із забезпечення захисту державного кордону та територіальної цілісності України, орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою Президента України «За оборону України» нагороджено старшого сержанта Михайла Постернака. Нагороди вручили матері та доньці полеглого прикордонника.

Життя захисника обірвалося 4 листопада 2023 року в районі населеного пункту Сергіївка Луганської області.

Народився Михайло 16 вересня 1978 року на Вінниччині. Після закінчення вищого професійного училища в Тульчині, він здобув спеціальність водія та тракториста сільськогосподарського виробництва.

Михайло Постернак був людиною, яку знали й поважали не лише в рідному селі, але й далеко за його межами. Він був гарним господарем, який із завзяттям та любов’ю доглядав свою землю, підтримував порядок у господарстві. З молодих років працював у різних професіях – електромонтером, вантажником, водієм. Сусіди та друзі часто зверталися до нього за порадою або допомогою, адже знали, що Михайло ніколи не відмовить і завжди знайде час, щоб допомогти.

Бойовий шлях Михайла розпочався у 2015 році. Він вступив до лав Нацгвардії, та став на захист рідної землі як справжній патріот. Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки на Донецькому та Луганському напрямках. У 2021 році завершив службу з закінченням контракту.

З початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році, Михайло знову пішов захищати свою Батьківщину. Він був людиною, яка ніколи не залишала справу незавершеною, завжди був відданий своїй родині та країні. На полі бою він проявляв неймовірну відвагу та рішучість, захищаючи своїх побратимів та рідну землю.

Вдома на Михайла завжди чекали його мати Тетяна Михайлівна, брат Володимир, дочка Владислава. Він був для них не тільки опорою та підтримкою, але й прикладом незламної сили духу.

Друзі та близькі пам’ятають Михайла як доброзичливу людину з великим серцем, готового поділитися своїм теплом і підтримкою з кожним, хто потребував. Він завжди знаходив час на допомогу іншим, навіть коли це вимагало великих зусиль. Його відвага на полі бою та доброзичливість у повсякденному житті залишаться у пам’яті тих, хто його знав.

Герої не вмирають – вони продовжують жити у наших серцях і спогадах. Доземний уклін захиснику, шана та світла пам’ять!

Джерело