Хвилина мовчання прикордонникам Юрію Сороці та Владиславу Григорцю
16 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мар’їнка загинули старший сержант Юрій Сорока та молодший сержант Владислав Григорець.
Їхня боротьба проти ворожих наступів на Донеччині була прикладом незламності та відданості. Під постійними обстрілами вони разом з побратимами захищали зайняті позиції, виявляючи справжній героїзм.
Владиславу цього дня виповнилося б 27 років. Родом із Вінниччини, він змалку перейняв любов до тварин від батька, досвідченого ветеринара, і пішов його слідами, здобувши освіту у ветеринарній медицині. Після навчання працював ветеринаром, віддаючи всього себе допомозі тим, хто потребував лікування. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Владислав без вагань став до лав захисників України. Його молоде серце палало любов’ю до рідної землі та бажанням її захистити. Війна обірвала його життя у той день, коли він мав святкувати свій день народження, залишивши нездійсненими мрії про майбутнє.
Юрій, якому виповнилося 28 років, був справжнім патріотом і воїном. У 2013 році він долучився до лав Державної прикордонної служби України, а вже у 2014 році, бувши курсантом, взяв участь у своєму першому бою на Донеччині. Він був тим, хто завжди йшов уперед, боронячи свою землю, своїх побратимів і свій дім. Після повернення зі сходу Юрій продовжив службу в Могилів-Подільському прикордонному загоні, мріючи про мирне життя. Він прагнув займатися фермерством, дбати про українську землю, але агресія ворога зруйнувала ці мрії. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Юрій знову став на захист рідної країни, проявивши свою відданість і силу духу.
Юрій та Владислав – це герої, які до останнього подиху стояли на сторожі незалежності України. Вони стали символом мужності, патріотизму та самопожертви. Посмертно обидва прикордонники нагороджені орденом «За мужність» III ступеня.
Низький уклін нашим героям!
Вічна слава і пам'ять!