#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

20 серпня відзначаємо 100 річницю з дня народження українського науковця та Героя України, багаторічного директора Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Платона Костюка.

Платон Костюк народився у Києві в родині науковці. Його батько – Григорій Костюк був видатним українським психологом, а мати Мотрона Костюк (Лященко) займалась хімією.

Після випускного, у 1941 році Платон Костюк перебирається у Сталінград, де навчався в медичному інституті, а також на факультеті іноземних мов в місцевому педінституті. Згодом з наближенням фронту радянсько-німецької війни, евакуйований до Туркменістану. Через потребу армії у медичному персоналі, переведений на навчання в Харківське військово-медичне училище, що базувалось у Ашхабаді. У 1945 році служив військовим фельдшером у Польщі та Східній Прусії.

Після війни повернувся до Києва, де одночасно навчався на біологічному факультету Київського державному університету та на третьому лікувальному факультеті Київського медичного інституту.

Наукову діяльність розпочав у лабораторії загальної фізіології при Київському державному університеті, згодом викладав на кафедрі фізіології рідного біологічного факультету. У 1957 році захистив докторську дисертацію та перейшов на роботу в Інституту фізіології імені Олександра Богомольця, де незмінно очолював відділ загальної фізіології нервової системи. У 1960-1961 роках працював у Австралійському національному університеті під керівництвом Нобелівського лауреата Джона Екклса.

Платон Костюк першим в Україні та СРСР застосував мікроелектродну техніку для дослідження структурно-функціональної організації нервових центрів та біофізичних і молекулярних механізмів збудження та гальмування в нервових клітинах. Розробив нові методи реєстрації електричної активності нервових клітин, створив 7 нових електрофізіологічних приладів. Під його керівництво розроблялись методи можливого лікування цукрового діабету, епілепсії та хвороби Альцгеймера.

Також Платон Костюк був активним громадсько-політичним діячем у період "Перебудови". Як депутат Верховної Ради УРСР у 1989 році доклав зусиль до створення та ухвалення "Закону про мови в УРСР", який проголошував українську мову державною та закріпляв її всебічний розвиток та функціонування у всіх суспільних сферах.

Після проголошення незалежності України, намагався залучити міжнародні зв'язки для порятунку української науки, яка перебувала у кризовому стані. У в 1992 році з його ініціативи створили Міжнародний центр молекулярної фізіології НАН України.

Помер у 2010 році. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.