Звідки Cybertruck у Кадирова

Нещодавно Кадиров опублікував відео з Cybertruck, оснащеним кулеметом, гучно заявив, що його «отримали від шановного Ілона Маска» та пообіцяв відправити автомобіль «в зону СВО». Після цього один із користувачів соцмережі X задався питанням: чому Маск «постачає автомобілі, готові до використання у військових цілях, у країну під американськими санкціями і відкрито працює проти США?».

«Ти серйозно настільки відсталий, що думаєш, ніби я подарував Cybertruck російському генералу?… Ще один приклад того, наскільки брехливі традиційні ЗМІ», – написав у відповідь Маск.

НАСПРАВДІ, «традиційно брехливе ЗМІ» у вигляді Кадирова (адже він сам написав, що «отримав автівку від Маска») лише постфактум зрозуміло, що потрапило у халепу. Ще й Маска підставило. Кадиров (тепер у РФ це подають як нібито «тролінг») у відповідь подякував Маску за Starlink: «Ілоне, не звертай уваги на відсталих і необізнаних людей і продажні ЗМІ…».

Але питання: «Як все ж таки американський Cybertruck опинився у Кадирова, який знаходиться під санкціями США?», – залишається.  

На початку цього року, нагадаємо, він закликав Вашингтон зняти санкції з «моєї мами, дочок і ні в чому не винних людей та коней» в обмін на українських полонених, які перебувають у нього. Тоді ж показали відеозвернення, в якому люди, представлені як полонені, просять зняти «абсурдні санкції, які ні на що не впливають».

Як повідомляли ЗМІ, свою пропозицію і список українських військовополонених Кадиров передав через російського пропагандиста з США Скотта Ріттера під час поїздки того до Чечні. Згодом Кадиров визнав, що лише говорив у присутності Ріттера про можливий обмін полонених на зняття санкцій. При цьому в його тодішньому пості пропозиція також названа «товстим тролінгом», але констатується, що санкції «нам ніяк не заважають жити». Зважаючи на хизування Кадирова своїм Cybertruck, дійсно не заважають. На жаль.

Як «Ахмат» штурмував курський «Мегафон»

19 серпня з’явилось і перше відео «боїв спецзагону Ахмат за визволення Курської області». На ньому кадировці вибивають вікна в салоні зв’язку «Мегафон», розбивають вітрини, а після того – просто виносять звідти всю техніку. Наприкінці відео також видно чоловіка слов’янської зовнішності, який також брав участь у мародерстві. В момент його появи інший російський військовослужбовець збиває камеру відеоспостереження.

НАСПРАВДІ, Z-ресурси визнали, що це були кадировці і вони, нібито, «вже відповідають» за скоєне. Радник губернатора Курської області, Z-блогер Роман Альохін, також заявив, що на відео потрапили двоє кадировців і що у цих мародерів «є ім’я і прізвище». 

Він закликав писати йому про інші факти мародерства, якими він збирається «жорстко» зайнятися. «Кожна мерзота, яка одягла форму російського військовослужбовця, дала присягу і потім вкрала або знищила майно громадянина Росії, незалежно від національності, повинна відповісти за законами воєнного часу! Тому що вони не тільки вкрали, вони зганьбили форму наших бійців – нашого російського воїнства!» – волає Альохін.

Але найцікавіше, що спецпризначенець «Ахмату» в цьому відео так і не зміг винести двері у сховище крамниці. І це про їхні здібності каже більше, ніж сотні Tik-Tok відео, де кадировці щось там «штурмують».

«Генерал Аладін» наказав строковикам готуватись до «раю»

Продовжив великий інформаційний день «Ахмату» його командир Алаудінов (якого вже називають «генерал Аладін»). Він розкритикував батьків російських строковиків, які не хочуть, аби їхні діти воювали в Курській області, пообіцяв, що в разі смерті строковики потраплять у рай і зовсім нериторично запитав у них, навіщо тоді вони та їхні діти взагалі потрібні Росії?

НАСПРАВДІ, заява цікава тим, що пролунала рівно через два тижні після початку «ситуації в Курській області». Те, що Росії просто не вистачає «орків» для звільнення ОРКО, стало зрозуміло одразу. 

Але щоб так, в лоба говорити, що без строковиків вже не можна впоратись – чи не вперше пролунало з вуст саме «польових», а не московських (на кшталт Гурульова) генералів. 

Фактично, росіянам стали втовкмачувати в голови думку, що участь строковиків у війні з українцями – це не тільки нормально, а й вкрай почесно. І взагалі, тільки для цього їх і народжували. (Про що й свідчать численні факти мілітаризації навчальних закладів, починаючи з дитячих садків.) На Z-ресурсах вже з’явилися відеозвернення строковиків у стилі «захист Вітчизни – обов’язок кожного чоловіка».

Але, як переконував Путін ще 24 лютого 2022 року, «жоден строковик не братиме участі в СВО». Були запевнення і Медведєва: «добровольців у країні вистачає на всі потреби армії».

Якщо строковиків вдасться затягнути на велику війну, то їх можуть задіяти для утримання окупованих територій. Так, перший крок – психологічно найважчий. Далі – простіше: і в «м’ясні штурми» кинуть. Бо в той час, як спецзагін Ахмат на Cybertruck штурмує двері «Мегафону», комусь треба ж воювати за Росію.  

До речі, у кадировській Чечні фактично немає призову. Перший з них був восени 2014 року, тоді набрали 500 осіб. У 2019-му – стільки ж, з яких 100 залишилися служити в самій Чечні. Видання «Кавказский узел» у 2020-му писало, що кадировський загальний призовний контингент перевищує 80 тисяч осіб. Ще за два роки в осінній призов «мали поповнити лише 250 осіб», скільки ж за фактом пішли на строкову – невідомо. (Під час повномасштабного вторгнення такої інформації вже не знайшлося). До речі, в одному інтерв’ю Алаудінов заявляв, що він «батько 12 дітей». Цікаво, вони в якій якості «потрібні Росії»?

Проте варто пам’ятати, що він не просто кадировський «мем-генерал», а цілий заступник начальника головного військово-політичного управління Міноборони РФ. Тобто його заяви офіційні. Тому строковикам Росії дійсно варто готуватись до «раю». А їхнім батькам витирати сльози купюрами.

Чому російські християни і мусульмани мовчать з приводу «підкопченого кримського татарина»

Російське неонацистське угруповання «Русич» закликало передати йому українського полоненого «бажано не зовсім слов’янина, а підкопченого, кримського татарина або щось подібне для проведення ритуального жертвоприношення Слов’янським Богам на свято осіннього рівнодення для підбадьорення та зміцнення духу нового особового складу підрозділу».

НАСПРАВДІ, не тільки «Русичі», а й інші російські ультраправі організації та пабліки вже давно і системно пропагують вбивства українських полонених. І викладають відео з ними (як нещодавно – з відрізаною головою).

Але особливої ваги ця заява неонацистських «русичей» набуває через бажання отримати саме «підкопченого, кримського татарина», який «за конституцією РФ тепер є громадянином Росії».  

Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив з цього приводу: «Звернувся до ООН та МКЧХ щодо чергового акту порушення міжнародного гуманітарного права російською стороною. Також зауважу, що такі відео ворог використовує, аби залякати та деморалізувати українців. Однак це тільки утверджує нас у прагненні притягнути кожного, хто вчиняє такі нелюдські звірства, до неминучої відповідальності!».

Третього серпня він інформував, що також звертався до МКЧХ та ООН через ймовірне жорстоке вбивство росіянами українського військовополоненого. (Тоді йшлося про нібито відрізані кінцівки та голову). В той же день Офіс генпрокурора розпочав розслідування.

18 червня генпрокурор України Андрій Костін повідомляв, що на Донеччині російські командири дали наказ вбити українських військових замість того, щоб взяти їх в полон. Одному з них відрізали голову.

При цьому жодних публічних заяв з боку Росії із засудженням актів розправ над полоненими немає. Так само нічого невідомо про порушення за цими фактами у РФ кримінальних справ. З приводу «підкопченого кримського татарина» мовчать і Духовні управління мусульман РФ, і особисто мусульмани Кадиров та Алаудінов.  

Все це прямо свідчить не просто про замовчення, а заохочення подібних практик з боку військово-політичного керівництва РФ, особисто Путіна та  «високодуховного» Московського патріархату, за парафії якого в Україні дехто так сильно турбується. 

Про жодну релігійну єдність з українцями (як християнами, так і мусульманами) з боку Росії вже давно не йдеться. Тільки про ненависть.  

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело