В Ізмаїлі прикордонники віддали останню шану полеглому побратиму
Прикордонники попрощалися із старшим техніком мінометної батареї механізованого батальйону штаб-сержантом Віталієм Володимировичем Дєвкіним. Він героїчно загинув при виконанні бойового завдання на лінії зіткнення з російськими окупантами.
Віталій Володимирович народився в Луганській області, після школи оволодів професією автослюсаря. У 1994 року став прикордонником і потрапив до міста Ізмаїл. З 2012 по 2020 рік служив старшиною на острові Зміїний, звідки із вислугою 32 роки військової служби пішов на пенсію.
Віталій Дєвкін був справжнім фахівцем своєї справи. Керівництво високо оцінювало його роботу і вважало по праву одним із кращих старшин Ізмаїльського загону. Він ніколи не цурався роботи та працював разом з особовим складом. Окрім питань забезпеченості матеріальними засобами, добре розбирався у озброєні, техніці та дизельних генераторах.
Співслужбовці згадують Віталія Дєвкіна завжди усміхненим, щирим, доброзичливим. Кажуть, до нього можна було звернутись по допомогу у будь який час, навіть вночі. Він був майстром на всі руки і дуже відповідальним. Завдяки його турботі на острівній заставі завжди був порядок, все працювало. Всі, хто його знав, поважали Віталія Володимировича, для багатьох він був справжнім батьком, який і пожурить, і похвалить.
Віктор Сапунжи: «Сьогодні ми зібралися, для того, щоб спільною молитвою провести в останню путь Віталія Дєвкіна. Він віддав значну частину свого життя служінню Батьківщині. Був сумлінним військовослужбовцем, виконував поставленні завдання належно, по-совісті. Ми будемо пам’ятати його завжди як справжню людину, тому що Віталія Дєвкіна в Ізмаїльському прикордонному загоні всі знають. Знають як старшину острова Зміїний, тому що він дуже тривалий час там проходив службу. Будь яку справу, яка йому доручалась, він доводив до кінця.
З початком повномасштабного втрогнення росії в Україну, він не зміг залишитися осторонь і як справжній патріот став на захист нашої держави. Виконував завдання на передніх рубежах бойових дій – на Авдіївському, Марʼїнському напрямку, воював у Бахмуті»
Нагороджений медаллю «20 років сумлінної служби», відзнакою «Ветеран військової служби». За значні особисті заслуги, мужність та героїзм, виявлені при захисті українського народу від російської навали Віталій Володимирович нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни» (за оборону Авдіївки) та відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».