Богдан Романюк з позивним «Борода» народився і виріс на Івано-Франківщині.

Після проходження строкової військової служби в 1991 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Після цього був направлений для роботи в Чернівці, де все життя працював у сфері будівництва та архітектури.

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Богдан Степанович в березні 2022 року добровільно вступив до лав Державної прикордонної служби та згодом приєднався до одного з бойових підрозділів Львівського прикордонного загону.

З липня по жовтень 2022 року разом з побратимами брав участь у бойових діях на східній ділянці фронту. Після успішного виконання бойових завдань підрозділ Богдана Романюка охороняв державний кордон України з білоруссю.

В квітні 2023 року прикордонники Львівського загону, серед яких був і «Борода», знову вирушили на схід. Цього разу на найгарячіший на той час напрямок – Бахмутський. Через деякий час підрозділам Сил оборони довелося змінити основні позиції і прикордонники продовжили тримати оборону в районі населеного пункту Хромове. Тут Борода пліч-о-пліч з побратимами неодноразово вступав в бій з ворогом, наносячи йому втрати серед особового складу та техніки.

16 травня 2023 року окупанти пішли на масований «м’ясний» штурм укріплень Сил оборони. Переважаючим силам ворожої піхоти навіть вдалося на деякий час захопити наші вогневі позиції, проте під шквальним вогнем прикордонників окупанти понесли суттєві втрати та відступили. В тому бою в Богдана Степановича влучив снайпер, однак куля пройшла на виліт, і він продовжив бій, протримавшись до прибуття евакуаційної групи.

Побратими Бороди говорять, що Степановича врятувало диво і молитва. Він постійно повторював, що молитва врятує, за що і отримав ще одне прізвисько «Пастор».

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання службових завдань із забезпечення захисту незалежності та територіальної цілісності України, указом Президента України солдат Богдан Романюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Джерело