Canada’s National Ukrainian Festival

За традицією, у розпалі літа, в місті Дофін (Dauphin) канадської провінції Манітоба, з грандіозним розмахом відбувається Національний український фестиваль Канади. Саме сюди щороку прибувають сотні гостей українського походження, щоб з головою зануритися в рідну мову, згадати віковічні традиції. Упродовж трьох днів, з 2 по 4 серпня, на трьох сценах виступали десятки українських колективів з усієї Північної Америки, працював український ярмарок, відбувалися майстер-класи та конкурс талантів. Гості фестивалю також мали змогу помолитися на богослужіння у місцевих українських церквах.

Першого дня вражаюче шоу показав колектив “Canada’s National Riding Cossacks & Co”, який минулого року відзначив своє 50-ти річчя. У виступі взяли участь козаки на конях, а також танцівники.

На другий день організатори та учасники фестивалю пройшли центральними вулиця Дофіна з урочистим парадом. Також у цей день відбулися змагання на найшвидше поїдання вареників.

Привітання до учасників фестивалю записали посадовці та офіційні особи: Ваб Кіню, прем’єр Манітоби, Давид Босяк, міський голова Дофіна, Глен Сімард, міністр спорту, культури, спадщини та туризму провінції Манітоба та член Законодавчих зборів Манітоби Рон Костишин.

Основна місія фестивалю – збереження і популяризація української спадщини та ідентичності.

***

Національний Український Фестиваль Канади у Дофіні бере початок із одного незвичайного засідання Торгової палати Дофіна (Dauphin Chamber of Commerce), а у 1965 році його затвердила група засновників. Ними було записано правила фестивалю та викладені загальні напрямки. Одним з важливих положень було те, що фестиваль повинен відображати українську культуру такою, як вона представлена в Канаді. Таким чином, фестиваль мав стати національною українсько-канадською подією. У назву фестивалю потрібно було включити слова “Канада” та “Національний”, логотип у вигляді тризуба зі словом “Вітаємо” (Vitaemo). Фестиваль став щорічною триденною подією з планами про заснування Ukrainian Village.

Управління туризму уряду Манітоби підтримало цей проєкт. Час проведення заходу також обирали відповідно до ідеї для святкування. Жнива або “обжинки”, що відбуваються в кінці серпня, народили ідею про необхідність присутності офіційних господаря та господині фестивалю. Для зацікавлення молоді організували аматорські танці та інші змагання.

Таке свято, як український фестиваль у Дофіні, є дуже доречним, зважаючи на історичні обставини в цьому районі. По-перше, населення тут в основному українського походження. По-друге, Хрест Свободи (Cross of Freedom) та Свято-Михайлівська Церква (St. Michael’s Church) є основою для недільних урочистостей. Також, святкування 100-ліття Канади (Canada’s 1967 Centennial) та 100-літній ювілей Манітоби (1970 Manitoba Centennial) мали такий успіх, що стали стимулом для грандіозних культурних проєктів по всій країні.

У 1984 році на мальовничих схилах Riding Mountain National Park було засновано Село Україна (Selo Ukraina), всього в 12 кілометрах на південь від міста Дофін. Історична подія відбулася в ознаменування офіційного відкриття Села Україна її Королівською Величністю Єлизаветою ІІ 5 жовтня 1984 року у Дофіні (Манітоба, Канада).

2015 року Національний Український Фестиваль Канади відзначав своє 50-річчя. На церемонії відкриття прем’єр-міністр Манітоби Грег Селінджер від імені уряду Манітоби представив Президенту CNUF Девіду Катчмі нагороду “Celebrate Manitoba Award”, відзначаючи особливі події, які вшановують наше минуле, відображають різноманітність нашої спадщини і творчості.

Об’єднані зусилля усіх учасників перетворили місцеве свято у національну подію – величний фестиваль української культури!

Вже понад століття українські генерації Канади продовжують благородну справу збереження української спадщини. Саме тепер, у цей нелегкий для України час, і саме через такі масові акції, ми продовжуємо дбайливо зберігати і передаємо з покоління в покоління рідну мову, культуру, традиції і віру наших дідів-прадідів.

“Без традиції немає культури, без культури немає нації” (В’ячеслав Липинський).

  

Джерело