Чи стане «бездіяльність Монголії» прецедентом у МКС

Монголія все ж не заарештувала Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду (МКС). Офіційний представник Улан-Батору заявив: «Монголія імпортує 95% своїх нафтопродуктів і понад 20% електроенергії з наших найближчих сусідів… Ці поставки мають вирішальне значення для забезпечення нашого існування, а сама Монголія завжди дотримувалася нейтралітету у своїх дипломатичних відносинах».

НАСПРАВДІ, звісно, не варто було й очікувати арешту Путіна в Монголії, чий «нейтралітет» полягає в тому, що вона хоч офіційно і не входила до дружніх РФ країн, але одночасно утримувалась від антиросійських голосувань в ООН.

Проте, подібні прецеденти в історії вже були. 2017 року МКС визнав провину ПАР (яка також ратифікувала Римський статут) за нездатність заарештувати президента Судану Аль-Башира, який відвідав територію країни 2015 року. Але далі справа так і не пішла. Варто згадати, як влітку минулого року свою поїздку до ПАР на саміт БРІКС Путін все ж скасував. Але тоді місцева опозиція вимагала заарештувати його і навіть подала відповідний позов до суду. Президент ПАР Рамафоса пізніше заявив: «Росія ясно дала зрозуміти, що арешт Путіна буде оголошенням війни». (Хоча Пєсков це заперечував). У підсумку делегацію РФ на саміті БРІКС очолив Лавров, а сам Путін брав участь лише по відеозв’язку. Як бачимо, в Улан-Батор він вже наважився полетіти сам.

«Монголія, безсумнівно, буде притягнута до відповідальності МКС за порушення свого обов’язку співпрацювати», — обіцяє старший науковий співробітник Інституту правових досліджень Тамаш Хоффманн. За його словами, МКС може ухвалити рішення про передачу справи до Асамблеї сторін, яка могла б засудити порушення Улан-Батором в рамках так званої процедури недотримання. «Однак жодних серйозних наслідків, як-от санкції, для країни-порушника не передбачено», — визнає він.

«Бездіяльність Монголії стала «важким ударом по МКС і системі кримінального права»,  — заявив прессекретар МЗС України Георгій Тихий. Чи стане ця «бездіяльність» прецедентом у подальшій історії МКС покажуть час і чергові візити Путіна.

Гаага визнала «Газпром» alter ego Росії

А тим часом Окружний суд Гааги заарештував 50% «Газпрому» у Wintershall Noordzee — одній з найбільших газовидобувних компаній на нідерландському морському шельфі. Арешт відбувся в результаті позову української керуючої компанії «Славутич-інвест», яка одразу у двох юрисдикціях — у Нідерландах і Україні — намагається отримати компенсацію за свої вкрадені земельні ділянки на «нових територіях РФ».

НАСПРАВДІ, це рішення дуже важливе. Адже Гаазький суд вирішив, що «Газпром» можна визнати alter ego (тобто «друге я») Росії, а тому він несе солідарну відповідальність за боргами РФ.

• «Славутич-інвест» належали 8 ділянок у тимчасово окупованому Мелітополі Запорізької області. Збитки компанія оцінює в 439 млн грн (972 млн рублів або 9,6 млн євро).
• Ще у травні минулого року Господарський суд Запорізької області, куди звернулася компанія, зобов’язав Росію виплатити «Славутич-інвест» компенсацію в розмірі $15 млн.
• У суді в Гаазі «Газпром» наполягав, що стягнення активів юрособи як alter ego держави може бути здійснене виключно за рахунок її майна на ТОТ України, однак суд із цими доводами не погодився.

Нагадаємо, у квітні Арбітражний суд у Гаазі зобов’язав РФ виплатити компенсацію компанії «Нафтогаз України» у розмірі $5 млрд за «незаконну експропріацію активів» в Криму у 2014 році. Генеральний директор «Нафтогазу» Олексій Чернишов тоді назвав це рішення «ключовою перемогою на енергетичному фронті» і сказав, що очікує на нові рішення на користь України. Ось вони й надходять. Поступово і невідворотно.

«Гробові» у РФ значно перевищують «родові»

Новина з життя «патріотів» і апологетів наративу «На Заході все погано і бездуховно» надійшла з російського «Первого канала», чия «зірка», ведуча медичної програми «Жить здорово» Малишева вчетверте стала бабусею. Її остання онука народилася в США. Обидва її сини давно живуть у Нью-Йорку і повертатись до Росії не планують. Сама Малишева є власницею розкішного маєтку на Гудзоні.

Але ця історія цікава тим, що кілька років тому багато галасу наробила її передача, в якій була виконана пісня в костюмі… матки. У ній було щось на кшталт: «правду-матку я вам скажу: рожайте больше в наступающем году». Тоді це назвали «пропагандою вульгарності».

НАСПРАВДІ, російська сувора правда-матка полягає в тому, що в регіонах вже призначають заохочувальні пологові виплати жінкам. Наприклад, карельських студенток стимулюють народжувати за 100 тисяч рублів, челябінських — за мільйон.

Але росіянки вперто не хочуть народжувати. Наприкінці серпня видання «Ведомости» повідомило, що в першому півріччі 2024 року аптечні мережі РФ заробили шалені 19,3 млрд рублів від продажу засобів контрацепції. І це найвищий показник за останні п’ять років.

Кількість новонароджених продовжує знижуватися — 2024 року вона впала на 3% порівняно з минулим, у якому Росія своєю чергою показала найнижчу народжуваність із 1999-го.

Натомість діти та онуки «малишевих» залишаються за кордоном, народжують там і отримують громадянство. Дуже показовий факт: суддя з Казані, який визнав законним арешт опозиційної журналістки Алсу Курмашевої за неповідомлення нею про громадянство США, приховував американське громадянство своїх дітей. І робив це 20 років.

А питання, навіщо Росії діти, дає її навколишня дійсність, яка буквально рясніє плакатами із закликом вирушати воювати в Україну за контрактом. При цьому  «гробові» виплати значно перевищують «родові». І цей когнітивний дисонанс Путін, який вимагає від росіянок «мати по вісім дітей», вперто не помічає.

20 років тому кувалася пропагандистська сталь 

Третього вересня у РФ відзначалась 20-та річниця штурму школи в Беслані. Тодішня спецоперація зі звільнення заручників (загальною кількістю 1116 осіб) обернулася катастрофою: 334 загиблих, з них 186 дітей.  

НАСПРАВДІ, чималу роль у тодішній трагедії зіграла саме пропаганда. Брехня про Беслан почалася вже в перші години після захоплення школи. О 9:55 на каналі «Россия» вийшов перший екстрений випуск новин. «За попередніми даними силових структур, терористів близько 20 осіб. У їхніх руках перебувають щонайменше двісті дітей, їхні батьки та викладачі», — каже диктор. На «Первом канале» ведучий наводить нову кількість заручників, і теж неправдиву: «у заручниках перебуває близько 400 осіб».

Вже за кілька годин на місце прибули кореспонденти федеральних телеканалів. І вже звідти продовжили видавати в ефір брехню. Серед них — Маргарита Симоньян (на той момент кореспондентка «Вестей»). Саме тоді і зійшла її «зірка».

Вона жодного слова не сказала про вимоги терористів – «вивести федеральні війська з Чечні», але назвала кількість заручників — 354 людини. У відповідь на це прямо в сюжеті натовп родичів заручників обурюється: «Не може бути такого! У вас совість є?». Але телеглядачі їхніх реплік не побачили — «Россия» вирізала це з сюжету Симоньян.

Вже під час штурму Симоньян кілька разів повторила, що «вибух — наслідок внутрішнього конфлікту серед терористів». А її колега Ольга Кирій на «Первом канале» взагалі переконувала, що «це бойовики підірвалися на власних розтяжках».

Тодішня брехня принесла великі дивіденди тим, хто її транслював. Дмитро Пєсков у 2004 році, який тоді був ще заступником начальника пресслужби президента РФ, і безпосередньо командував інформаційним «забезпеченням теракту», також занизив кількість заручників втричі — з 1116 до 354. Це розлютило терористів (які дивились телевізор): «Раз Пєсков каже, що вас 354, нехай і залишиться 354!». І перестали давати дітям воду. 

20 років потому – Пєсков вже заступник глави Адміністрації президента і офіційний речник Кремля.

Ольга Кирій чотири роки тому почала працювати для RT. Сьогодні вона — авторка фільмів про те, як Росія «звільняє Україну від неонацизму».

А Симоньян вже за рік після теракту в Беслані стала головним редактором Russia Today. У 2013 обійняла посаду й головного редактора агентства «Россия сегодня». Її зарплата в цих двох пропагандистських медіа становить 40 млн рублів на рік. А ті, хто втратив своїх дітей під час теракту, лише у 2019 році отримали надбавку до своїх зарплат і пенсій — 3 тисячі рублів. 

Ось так і кувалась 20 років тому пропагандистська сталь Путіна. І хоча зараз вона вже істотно покрилася іржею, міць її й досі сильна. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело