15 вересня 2024 року, за щорічною традицією відбувся Відпуст до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці в селі Воля Довголуцька, що на Стрийщині. Святкування розпочалися нічними чуваннями у суботу ввечері. А в неділю 15 вересня, Архиєрейську Божественну Літургію з цієї нагоди очолив Преосвященний владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії.

Звертаючись до присутніх з проповіддю, владика Богдан розважав над євангельським уривком неділі – розмовою Ісуса і багатого юнака. За словами єпископа, найважливіше в тій зустрічі є те, що Ісус глянув на юнака з любов’ю: “Він не дивився на нього через призму його заслуг, медалей пошани, авторитету чи іншого визнання. Ісус дивився в глибину його душі і полюбив його. Він не тільки говорив йому про вічне. Ісус любив, і проблема юнака в тому, що він не побачив того люблячого погляду. Ми можемо себе зловити на тому, що хтось нас може любити, часом строго ставлячись до нас, намагаючись сформувати в нас добру людину. Нас люблять, ми того не помічаємо. Дуже важливо це пережити і знати це, що коли ти любиш, коли хтось тебе любить і тобі каже «я тебе люблю», це означає, що ти не помреш. Бо Бог є любов, а Бог є вічний. Бо коли ти не побачиш люблячих очей Ісуса, то немає сенсу щось продавати і роздавати. Без потреби. Коли не усвідомлюєш того, що Христос для тебе зробив, про якусь досконалість нема мови”.

“Апостол Павло каже нам в посланні до Коринтян, що Бог, будучи багатим, задля нас став убогим, щоб ми його убогістю розбагатіли. Він полюбив і віддав для нас усе. Юнак не зрозумів одного того, що все в тому житті походить від Бога, не від нього, а від Бога. Він сам себе в Царство Боже не запхає, того не усвідомлює, бо є Бог, а є Божі речі. Від нас залежить послух Богові. Ісус любить нас не за те, що ми чого-небудь дотримуємося. Він любить нас, бо Він не може не любити. Це Його природа. Бог бере нашу природу і хоче, щоб ми стали учасниками Його природи і питає чи ти цілісно можеш піти за мною”, – наголосив єпископ.

“«Хто ж тоді може спастися», запитали апостоли. Адже цей юнак відігравав у суспільстві неабияку роль. Учні бачать перед собою непересічну людину, що має владу на високому соціальному щаблі. Хто ж тоді може спастися? Ісус каже «Неможливе в людини можливе, в Бога»… І коли ми залишаємо задля Христа все, то ми пізніше отримаємо все. Будьмо певні, Господь нам дасть нам жити. Для тих, кого любили, кого любимо, і те, що ми любимо, ми отримаємо. Він це обіцяв. Але чи ми зробимо той крок, чи не зробимо, вже буде залежати від нас. І хай цей наш добрий вибір буде завжди Богом благословенний”, – сказав владика Богдан завершуючи проповідь.

По завершенні богослужіння, присутнім прочанам було уділено відпуст, а насамкінець відбулося водосвяття, після якого владика Богдан окропив усіх свяченою водою. Насамкінець, відбувся благодійний концерт “З Богом переможемо”- для учасників прощі заспівав патріотичні пісні в підтримку наших воїнів юний волонтер, вихованець Державної хорової капели «Дударик» Юрій Напора зі Львова, який від початку повномасштабної війни дав 270 сольних концертів містами та селами Львівщини і передав понад 5 млн гривень для ЗСУ.

Довідка:

Історія Воледовголуцької чудотворної ікони сягає коренями XVIII ст. Два мешканці Волі Довголуцької, в′їжджаючи до села, побачили видіння – Божу Матір з дитятком на руках у великому сяйві. Місцевий священик порадив їм звернутися до маляра і так була написана ікона, яку урочисто помістили в храмі. За посередництвом ікони почали відбуватися чуда.

До Волі Довголуцької приходили прочани. У 1902 р., на одній з прощ був присутній митрополит Андрей Шептицький. Після падіння радянського комуністичного режиму з 1998 р. прощі відновилися і відбуваються щороку в неділю після Різдва Пресвятої Богородиці.

У червні 2001 року, перебуваючи у Львові, папа Іван Павло II поблагословив корони для Воледовголуцької чудотворної ікони. Коронація відбулася 23 вересня 2001 року.

 

Прес-служба Стрийської єпархії
Фото: Олег Ковердан

Джерело