18 вересня 2024 р. Б. старосамбірська парафія святого Миколая УГКЦ спільно зібралася на заупокійній літургії у другу річницю загибелі Героя Василя Пелиша.

У свій час про нього говорила вся Україна — молодий хлопець, якому відрубали руку в полоні за напис “Слава Україні” у 2014 році. Він з початком повномасштабного вторгнення у 2022 р. знову пішов на фронт, знаючи, що й без руки принесе користь побратимам.

“Василь мав кілька бойових нагород, але не чіпляв їх на форму, не хизувався ними. Він і протезу не хотів носити. Не просив ні від кого жодної допомоги. Злився, коли йому пропонували допомогу. Не хотів, щоб його сприймали як інваліда,” — згадували його друзі.

Василь отримав поранення в голову на Донеччині, коли перевозив необхідні для воїнів речі з другої лінії фронту на першу. Лікарі марно боролися за його життя, захисник помер 18 вересня у госпіталі в Дніпрі. Йому було лише 27 років. Два роки пройшло з цих подій, війна триває, а парафія, як спільна родина, пам’ятає своїх Героїв.

Після літургії небайдужі мешканці міста, родина, педагоги та учні Старосамбірської школи № 1, в якій навчався Василь, разом з парафіяльною громадою на чолі з о. Михайлом Николиним урочистою процесією піднялися до “Старосамбірської Голгофи”, де поховані усі захисники України з Старого Самбора: герої УПА, Герой Небесної Сотні Богдан Сольчаник, а тепер спочивають полеглі Герої сучасної війни.

Там, на могилі Воїна-Захисника, о. Михайло відслужив панахиду. “Так, як вас, учні, кличе дзвінок до школи, так і Василя покликав дзвінок його совісті вступити в боротьбу за Україну ще в 2014 році та в 2022 році, коли пішов добровольцем,” — сказав під час проповіді о. Михайло, нагадуючи всім історію Героя та закликаючи молоде покоління бути схожими на своїх Героїв у патріотизмі, любові до України та готовності пожертвувати всім заради добра народу, бо “Ніхто більшу любов не має, як хто свою душу поклав би за друзів своїх” (Ів 15:13).

Панахида закінчилася виконанням Гімну України та покладанням квітів на могилу Героя. Учні поклали по букету чорнобривців на кожну могилу полеглих Героїв, бо всі вони боролися за одне — наше вільне майбутнє. Вічна пам’ять! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Ірина Хмельовська

ФОТОРЕПОРТАЖ

Джерело