24 вересня 1941 року, за кілька днів після окупації Києва німцями, на Хрещатику пролунала серія потужних вибухів.

Зайнялась масштабна пожежа, яка за тиждень знищила близько 200 будівель: 5 готелів, консерваторію, театри, кінотеатри, бібліотеки, міськраду, житлові будинки. Київ майже втратив історичний центр. Трохи згодом вибухнув центральний храм Києво-Печерської лаври.

Напередодні зими без житла залишилось близько 50 000 киян.

Це була диверсія радянських спецслужб, у межах тактики «випаленої землі». Комуністи готувалися до відступу – мінували важливу інфраструктуру, історичні пам’ятки, житлові будівлі. 

Дивом вдалося врятувати національну святиню – Софію Київську. Директор Софійського заповідника Олекса Повстенко обманув НКВС, заявивши, що в будівлі відсутні підземелля і приховано замінувати її неможливо.

Німці, які на той час окупували Київ, розмінували деякі будівлі: Оперний театр, колишню будівлю Центральної Ради (Будинок вчителя) тощо.

Вибухи на Хрещатику, які здійснили комуністи, стали приводом для нацистського режиму влаштувати ще один злочин і трагедію. Менше ніж за тиждень розпочалися масові розстріли євреїв у Бабиному яру.