Чому події в Курській області коментує МЗС РФ

МЗС РФ заявило, що внаслідок українського наступу в Курській області загинули щонайменше 56 мирних мешканців, а 266 дістали поранення. Москва також звинуватила Україну в тому, що та не дає евакуюватися приблизно 70-120 жителям міста Суджа.

НАСПРАВДІ, вже давно не дивує, що саме зовнішньополітичне відомство, а не Міністерство внутрішніх справ РФ коментує подібне. Почалося це з подій на «нових територіях РФ». І ось тепер перекинулось на старі. Невже підсвідомо (вже, навіть, на офіційному рівні) Росія змирилась з тим, що й Курська область – це вже виключно про закордонні, а не внутрішні справи?

У цьому контексті цікаве й звернення жителів Коренівського району Курської області, яке адресоване не до Лаврова, а до очільника МВС РФ Колокольцева (та Путіна, звісно) про те, що «‎хоча ЗСУ в їхньому населеному пункті не було, магазини, заправки, аптеки та житлові будинки масово пограбовані». У зверненні вони також скаржаться на мародерство, насильство з боку солдат РФ, викрадення автомобілів» тощо.

А щодо «загибелі мирних мешканців», то представник МЗС України Георгій Тихий, коментуючи заяву МЗС РФ, наголосив агентству Reuters, що ЗСУ дотримуються міжнародного гуманітарного права і не завдають ударів по мирному населенню: «З урахуванням того, що Росія постійно надає фальшиві цифри і займається пропагандою, немає жодного способу перевірити ці твердження. Якщо Росія дійсно хоче показати реальну ситуацію на місці, вона може дати доступ ООН і Червоному Хресту». Але, як відомо, у Кремлі «не чули» прохання жителів Суджі про евакуацію.

Навіщо Росія «шумить» про екологію в Гаазі

23 вересня МЗС РФ  зробило невдалу спробу вплинути на Постійну палату третейського суду в Гаазі, де розпочались слухання по суті за позовом України проти Росії щодо порушень Конвенції ООН з морського права. 

Москва вимагає відхилити всі претензії за позовом про права в Керченській протоці. Пояснює тим, що «Росія в повному праві може здійснювати свій суверенітет у просторі біля Кримського півострова, оскільки він став частиною РФ внаслідок референдуму». Також заявлено, що «атаки України на Керченський міст можуть завдати серйозної шкоди екології».

НАСПРАВДІ, крім посилання на «референдум», який ніхто у світі не визнає, цікаве апелювання Росії саме до «шкоди екології». Намагання уникнути неминучого, тобто руйнування мосту (про що неодноразово казали в Києві) за допомогою «екології», з боку Москви — смішне. Адже ще від початку будівництва мосту Україна не тільки наполягала на його незаконності, а й попереджала про екологічні наслідки.

Наприклад, «Екодія» писала, що зведення мосту через Керченську протоку поставило під загрозу всю кримську екосистему і навіть ціле Азовське море. Адже цей міст може: зруйнувати екологічний баланс в ньому, нашкодити сезонній  міграції риб і китоподібних, порушити гідрологічні процеси та врешті-решт взагалі перетворити Азовське море на лиман чи затоку. «Будівництво мосту вже знищило природу на острові Тузла у Керченській протоці. А спорудження траси від Керчі до Севастополя та видобуток матеріалів для цього знищили численні історичні та природні території, в тому числі унікальну Бакальську косу».

Зрештою, як зазначають профільні аналітики, будівництво призвело до широкого спектра загроз екологічного характеру, якими було цілковито знехтувано, починаючи з етапу проєктування. Зведення мосту суттєво звузило Керченську протоку. З боку Таманського півострова було створено суцільний п’ятикілометровий насип, який фактично приєднав до нього острів Тузла.

Іншими словами, штучний насип фактично знищив острів. З боку Кримського півострова насип довжиною близько 1300 м і ще близько 5000 м – з боку Таманського.

Цинічно й те, що з російського берега природоохоронні інтереси так само були проігноровані. Так, для того, щоб оминути процедуру екологічної експертизи, Держдума РФ внесла зміни до законодавства щодо неї, землевпорядкування, заповідних територій, водного і земельного кодексів. Згідно з «підлаштованим» законодавством, роботи можна було розпочинати, взагалі не чекаючи висновків експертизи.

Дійшло до смішного. Вже під час будівництва мосту Уряд РФ оголосив про проведення так званого переселення рідкісних тварин і рослин з відповідної зони. На фото, які начебто зафільмували акцію «переселення», зображені школярі у футболках нікому не відомого «Института экономики и землепользования». Про завершення «переселення жаб і полозів» доповідали особисто Путіну (хоча навіть на відповідному фото діти стояли з рослинами в руках). 

А у вересні 2024 року вчені розповіли, що будівництво споруди біля мосту згубно впливає на китоподібних. За їхньою інформацією, будівництво у протоці перешкоджатиме щорічним міграціям морських свиней з Азовського моря до Чорного і навпаки. «Головна загроза в тому, що тут живе їхня окрема популяція, яка відрізняється від чорноморських анатомічно та навіть за зовнішнім виглядом. Ця нечисельна популяція сильно страждає через випадкову загибель у рибальських сітках, тривалість її життя невпинно скорочується», – поінформували фахівці.

Вони нагадують, що у 2021 році Азовське море і Керченська протока були визнані Міжнародним союзом охорони природи як акваторія світового значення, що важлива для китоподібних. «У РФ обізнані про загрози підводного шуму, але вже заперечили його вплив від будівництва мосту на морських тварин. Але діють за принципом – «можуть повторити» злочин, допоки це безкарно. Проте кара за воєнні злочини проти природи – і через небойові дії – спіткає всіх причетних», – попереджають екологи. 

На тлі цих та інших проблем, «білий шум» від МЗС РФ про екологію Керченського мосту в Гаазі виглядає не те, що смішно, а, навіть, не гучно.

Про що свідчить останній провал Москви в ООН

На третьому місці провального зовнішньополітичного хіт-параду РФ 23 вересня стоїть голосування в ООН. «Ніхто не задоволений цим пактом», – заявив представник РФ Вершинін і запропонував внести в документ поправки від імені трьох країн (включно з Білоруссю і Нікарагуа). Він стверджував, що пакт «представляє інтереси Заходу», і заперечував проти 25 положень документа.

НАСПРАВДІ, йдеться про Пакт майбутнього. Москва усіляко і до останнього намагалася зірвати його ухвалення на засіданні Генасамблеї ООН, але не змогла: проти її пропозицій виступили 143 країни. Росію підтримали лише: Білорусь, Нікарагуа, КНДР, Іран, Судан і Сирія. 15 держав утримались. Відмовились підтримати Москву навіть Мексика та країни Африки.

Зрештою Генасамблея ООН схвалила Пакт майбутнього, який містить 56 позицій, що стосуються зміни клімату, гендерної нерівності, бідності, ядерної зброї та ризиків під час використання штучного інтелекту. «Якщо країни не об’єднаються і не виконають обіцянок, – попередив канцлер Німеччини Олаф Шольц, – нас засудить не тільки історія, а й молодь у всьому світі». Але путінську Росію не цікавить таке майбутнє. І тому жодні пакти зі світом вона укладати не збирається. 

Як Путін і його пішаки програють у великі та малі шахи

І наостанок про ще одну Генеральну асамблею – Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ, чиїм президентом є Аркадій Дворкович, який колись був заступником прем’єр-міністра РФ). На ній розглядалась пропозиція Киргизстану зняти санкції з шахістів Росії та Білорусі, які були запроваджені в лютому 2022 року.

Хоча здавалось, що вже у вересні 2024-го у них все буде добре. Наприклад, у червні Апеляційна палата комісії з етики замінила рішення тимчасово позбавити членства Федерацію шахів Росії (ФШР) на штраф у €45000.

Звинувачення складалося з трьох пунктів. Відповідно до першого, до опікунської ради ФШР входять особи, які перебувають під міжнародними санкціями, зокрема, Сергій Собянін, Сергій Шойгу, Костянтин Ернст і Михайло Фрідман. Другий пункт стосувався проведення шахових турнірів в окупованому Криму і на «нових територіях». Третій пов’язаний із «недотриманням політичного нейтралітету».

НАСПРАВДІ, за підсумками вирішального голосування, Росію знову залишили поза світовими шахами. Цьому рішенню передувала не тільки велика підготовка Києва і його партнерів, а й світової шахової еліти на чолі з кращим гравцем в історії Магнусом Карлсеном, який висловився різко проти повернення росіян та білорусів.

До закликів зберегти санкції долучався Державний департамент США, який заявив, що на «шахових турнірах нема місця російським та білоруським прапорам». Українська федерація до всього нагадала, що з початку повномасштабної війни «українська спортивна спільнота втратила понад 500 спортсменів та тренерів, у тому числі 21 шахіста, ще двоє зникли безвісти».

Зрештою голосування на Генасамблеї ФІДЕ виявило, що 41 делегація виступила проти скасування санкцій. За – був 21 голос. Цікава географія останніх: крім РФ, Білорусі, Киргизстану, це Вірменія, Туркменістан, Сербія, Куба, Малі, Уганда, Іран, ОАЕ тощо.Як бачимо, «великого геополітичного шахіста» Путіна витискають вже й з малої шахівниці, не кажучи вже про «Велику» геополітичну (за визначенням Бжезінського). Хоча, зважаючи на останній провал РФ та її п’яти пішаків в ООН, нічого надзвичайного не відбулося й у ФІДЕ.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело