Поспати на бджолиних вуликах відтепер можна у Крилосі на Франківщині. Там при храмі відкрили апібудинок. За десять років служіння місцевий священник Михайло Дзуль разом з вірянами організували у селі десяток екологічних ініціатив, зокрема заснували парафіяльну пасіку, сад та організували роздільне сортування відходів.

Як церква стала рушієм екологічних змін у селі, мотивує об’єднуватися та чого вдалося досягнути — у репортажі Суспільного.

Цьогоріч бджоли наносили 170 літрів меду

Погодувати бджіл та перевірити їхній стан береться отець Михайло Дзуль. За справою священник спілкується зі Суспільним і показує, як бджоли готуються до зимівлі.

Карпатські бджоли. Суспільне Івано-Франківськ

“Зараз фактично контрольна перевірка: який запас кормів, за потреби можна ще догодувати, і тоді — обробіток перед зимою, тоді бажано бджіл вже не турбувати, тому що вони формують клуб і йдуть на зимівлю”, — пояснює священник.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Крилосі. Суспільне Івано-Франківськ

Парафіяльну пасіку заснували три роки тому біля храму. Відтоді отець зайнявся бджільництвом, для цього консультувався у пасічників. У “медовій справі” йому допомагають і місцеві.

Священник Михайло Дзуль разом з волонтером перевіряють стан вуликів. Суспільне Івано-Франківськ

Цьогоріч бджоли наносили 170 літрів меду — найбільше за всі попередні роки. Продукцію продають на благодійних ярмарках, з неї виготовляють пастилу, солодощі. Вторговані гроші спрямовують на реалізацію соціальних ініціатив та допомогу армії.

При храмі організовують благодійні ярмарки. Facebook/Крилос Новітній

Також ініціативна група заснувала громадську організацію “Крилос Новітній”.

“Бджолам досить сильно дошкуляють оси та шершні”

У 14 вуликах заселили Карпатську бджолу. Ця порода — найбільш адаптована до місцевих умов. При догляді за пасікою намагаються не використовувати хімічні препарати, адже прагнуть створювати органічну продукцію. Такого ж принципу дотримуються у всьому.

На парафіяльній пасіці є 14 вуликів. Суспільне Івано-Франківськ

“У нас проблем з потравою бджіл через зрошення пестицидами полів не було. Ми трішки далі від них. З одного боку, це — виклик, тому що менше кормів є для бджіл, але з іншого боку, ми спокійні: бджоли всі живі, і знаємо, що не буде шкідливих препаратів у меді. Проте цієї осені бджолам досить сильно дошкуляють оси та шершні”, — говорить священник Михайло Дзуль, ледь відслоняючи вулик.

Підгодовка та перевірка бджіл у вуликах. Суспільне Івано-Франківськ

При перевірці отець Михайло переконався: бджоли спокійні, є достатньо кормів, що допоможе їм перезимувати.

Відновили сад часів митрополита Андрея Шептицького

Втілювати екологічні ініціативи в Крилосі розпочали з відновлення парафіяльного саду, який заклали у 2016 році. Для цього залучили всіх жителів села. У саду є іменні дерева, деякі присвятили певним подіям.

Яблуко з парафіяльного саду у Крилосі. Суспільне Івано-Франківськ

“Свого часу в нас зародилася така ідея — відновити парафіяльний сад, який тут був ще з часів митрополита Андрея Шептицького. Пізніше це був колгоспний сад, дерева старіші були. Щоб сад добре плодоносив, треба мати бджіл, пасіку, щоб дерева запилювали. Тому одразу ж таки поєднали одне з іншим”, — розповідає отець.

Парафіяльний сад у Крилосі заклали у 2016 році. Суспільне Івано-Франківськ

У 2021 році за грантові гроші для саду закупили 100 саджанців яблук та груш, каже медійниця громадської організації “Крилос Новітній” Уляна Хащинська.

Медійниця громадської організації “Крилос Новітній” Уляна Хащинська. Суспільне Івано-Франківськ

“Ми всі разом сім’ями — з дітками, з чоловіками, з односельцями — зібралися такою великою родиною і за один день засадили оці всі дерева, — говорить Уляна Хащинська. — Цього року посадили один ряд на честь дітей, які йшли до першого причастя, і кожен має свою яблуньку. Вони були позначені поіменно”.

Жителі Крилоса саджають сад. Facebook/Крилос Новітній   Апібудинок — місце зустрічі й терапії

У 2024 році біля храму, завдяки праці односельців, грантовій підтримці та благодійникам, облаштували апібудинок.

У 2024 році біля храму відкрили апібудинок. Суспільне Івано-Франківськ

“Принцип апібудиночка, що тут у ряд розміщені один за одним 20 вуликів. З одного боку є канали, через які повітря потрапляє з вулика у приміщення. Бджілки сюди не залазять, вони мають свої ходи, назовні вилітають. Через сіточку видно, як бджоли трудяться, лазять по рамках, займаються своїми справами, і можна почути отой шум, як вони працюють”, — пояснює отець Михайло.

Через сітку в апібудинку чути гул бджіл. Суспільне Івано-Франківськ

Апібудинок — ще один простір для зустрічі однодумців. З весни 2025 року приміщення планують відкрити для всіх охочих.

Мед з пасіки у Крилосі. Суспільне Івано-Франківськ

“Сам апібудиночок є корисний тим, що людина, яка перебуває всередині, в тому приміщенні, вона насамперед вдихає всі ті аромати, які йдуть з вуликів, і до того сам шум, який створюють бджоли, — він так благодатно, заспокійливо впливає на саму людину”, — розповідає отець Михайло Дзуль.

Отець Михайло в апібудинку. Суспільне Івано-Франківськ   Сортують відходи й бабусі, й школярі

Ще одна ініціатива, запроваджена у Крилосі, — сортування відходів. Ним займаються і старожили, й школярі. У селі облаштували п’ять майданчиків для роздільного сортування відходів: пластика (ПЕТ), паперу та скла.

“Сортують усі: й бабусі, й дідусі, повірте, — каже Уляна Хащинська. — Кожен з нас вдома практикує такий підхід”.

Сортування відходів у Крилосі. Facebook/Крилос Новітній

Декілька років за роботою майданчиків наглядали волонтери “Крилоса Новітнього”. Цьогоріч справу передали молодіжній спільноті при храмі. Вторговані з вторсировини гроші йтимуть на організацію їхнього дозвілля.

Організовують змагання та екоконкурси серед дітей

Дбати про природу місцевих дітей навчають під час літніх християнських таборів, конкурсів, розповідає отець Михайло Дзуль.

“Ми декілька років тому зробили толоку — поприбирали узбережжя річки. Діти пішли й долучилися їхні батьки, які допомогли вивезти сміття, той непотріб. І воно десь вже стимулює й батьків не смітити, бо знають, що дитина буде потім прибирати”, — говорить священник.

Діти прибирають сміття у Крилосі. Facebook/Чистий Крилос

Також церква співпрацює з освітніми закладами. У школах організовували змагання: хто з дітей назбирає більше вторсировини. Зі слів отця Михайла Дзуля, для впровадження екологічних ініціатив важливий авторитет церкви.

“Ми під час одного конкурсу збирали тільки скло по всіх сміттєзвалищах. Із сусідніх сіл діти ухитрялися звозити скло, щоб тільки здобути перемогу. Тоді за місяць 5 тонн скла назбирали”, — пригадує священник.

Отець Михайло Дзуль. Суспільне Івано-Франківськ

Усі учасники отримали фірмові футболки з назвою акції “Чистий Крилос”, а переможці мали змогу поїхати в Івано-Франківськ та відвідати наукове містечко “Нова енергія”.

Джерело: Суспільне Івано-Франківськ

Джерело