Гаразд, слуго добрий і вірний!

Мт 25,14-30

Притча про таланти містить у собі кілька різних наук для духовного життя. На перше місце варто поставити кінцеву думку притчі – питання відповідальності. Воно нагадує українське прислів’я: ,,Кінець діло хвалить”.

Притчею про таланти Ісус пояснює людям значення Божого Царства. У ній Господь показує щедрість і доброту Бога, Його безмежну любов та довіру до людей, успіхи людської праці. Даючи людям різні таланти, небесний Отець проявляє довіру до них за їхнє особисте життя та спасіння ближніх, за щасливу долю людей і світу. Також бачимо справедливість Бога щодо марнування слугами Його дарів, недбалість до свого спасіння та добра ближніх: засудження на мук темряві кромішній.

У житті в нас є багато добрих бажань, мрій, справ, але не всі знаходять завершення. Стається так, бо маємо мало віри, довіри, пізнання Бога, надії на Нього, терпеливості в праці, віри в себе, тобто відповідальності перед собою та Богом. Відповідальність – це передусім усвідомлення, що добро в житті не з’являється само, а завдяки наполегливій праці. Бути відповідальним, означає добре виконувати всі свої обов’язки вдома й на роботі. Проявами відповідальності є дбання про власне добро, здоров’я, духовне життя – освячення і спасіння, вірність у подружжі, добре виховання дітей, сумлінне виконання обов’язків на роботі, охорона природи, захист батьківщини від ворогів тощо.

Головний аргумент відповідальності у всьому – це життя та дбання про його добро. ,,Найбільшим руйнівником миру та браком відповідальності у світі є аборт. Якщо мати може вбити власну дитину в колисці свого лона, то хто може перешкодити нам із вами вбити один одного?” – говорить Мати Тереза.

Прикладом відповідальності є свідчення однієї жінки.

Мій чоловік був власником бізнесу. Ми виховували одного сина. Через роботу чоловік почав пізно повертатися додому. Згодом я почала відчувати, що чоловік повертається додому в душі не один. Стосунки в нас почали холонути, часті сварки, непорозуміння і так тривало декілька років, хоч я виконувала всі обов'язки: кухня; прасування одягу… Це була дуже важка ноша і я почала думати про розлучення. Але одного дня відчула, що вагітна. Вагітність підтвердилася. Я опинилася наче в пастці. Не можу народжувати дитину, коли мене не люблять. Один вихід – аборт, а потім розлучення, хоч знала, що аборт – це гріх. Тоді сказала до Господа: "Боже, якщо чоловік повернеться додому до 12 години ночі, я зранку не піду на аборт(хоч про аборт домовилася в клініці), а якщо ні, то я вчиню те, що задумала. Ти бачиш мою ситуацію. Він не прийшов, я ще чекала до 2 години. Значить аборт не тяжкий гріх, інакше Бог міг би покерувати, щоб він повернувся, а дитинка залишилася живою. Я пішла спати. І сниться мені сон: ,,Бачу величезне поле, а на тому полі велика черга жінок в нічних сорочках із малесенькими немовлятками на руках. Ця черга просувається, в ній також стою я з немовлятком, але нічого не бачу, що там попереду діється, куди всі підходять. Коли майже підійшла моя черга, я побачила великий залишок зрізаного дерева. З правого боку стояв воїн із мечем, з іншого ще одна особа, а за цією колодою були дві величезні ями. Жінка, яка стояла переді мною, поставила дитинку на колоду. Вона та ще одна особа тримали її, а воїн відтяв голову дитинки, яка покотилася в одну яму, а обезголовлене тіло та особа викинула в другу. Від того жаху я прокинулася з криком та болем, і перша думка, яка мені прийшла – це: "Щоб ти пропав разом зі своїми коханками там, де ти є, я аборт не зроблю". Але мій крик від того сну почув чоловік, який прийшов невідомо коли. Він почав мене заспокоювати, питати, що зі мною є. Я довго мовчала, у мене наче зникла мова. Через деякий час, я попросила чоловіка, щоб він мене вислухав, і сказала все наболіле; мій намір та сон. Він мене обняв і наче іскра любові пройшла крізь нас обидвох, ми немовби закохалися одне в одного ще раз… У мене з чоловіком разом бізнес, у нас два дорослі сини, і ми щасливі з Богом. Аборт – смертельний гріх, а холодні стосунки між нами були тільки тому, що у нас були холодні стосунки з Богом.

За два роки повномасштабної війни загинули сотні тисяч наших захисників, які хотіли жити. Але на даний час, щомісяця скоюється 12 тисяч абортів в Україні, а ті діточки мали право на життя.

Невтомно молімося, щоб рятувати ненароджених дітей. Кожна дівчина, жінка, богопосвячена особа обдарована даром вселенського материнства, бо Єва була створена, як мати всіх живих.

Ісусе, Маріє, Йосифе, порушуйте сумління батьків бути відповідальними за дар життя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело