Наприкінці вересня закарпатська Держекоінспекція отримала повідомлення про масову вирубку лісу біля дороги на Буковель. Виявилось, що принаймні 1500 дерев там вирубали без жодних документів. Інспектори підрахували, що браконьєри завдали шкоди на 32 млн грн. Мова не лише про вартість знищеного лісу – частину колод коні тягнули гірськими потічками, руйнуючи русла і навколишню екосистему.

«Виклик надійшов через сервіс ЕкоЗагроза. Рубки проводили на території Ясінянського лісомисливського господарства. Не стверджую, що лісгосп брав участь у цій схемі, але те, що вони належно не контролювали територію – це точно, – розповів NGL.media Владислав Каменца, виконувач обов’язків начальника управління еконагляду Держекоінспекції Закарпаття. 

За його словами, інспектори, які тоді працювали на місці, ніколи не бачили настільки понівеченого лісу. «Від потічка залишилося болото, встелене шаром тирси. Це означає, що вони возили щонайменше кілька місяців», – каже Каменца.

Схожі історії трапляються у Карпатах регулярно. При цьому за останні 100 років схема злочину особливо не змінилася – рубають найцінніші дерева і вивозять конями річковими руслами.

NGL.media проаналізували супутникові зображення від міжнародної організації Global Land Analysis and Discovery (GLAD) і виявили, що за останні 20 років в українській частині Карпат вирубали 161 тис. га лісу – це майже 10% усього лісового покрову. 80% цих втрат припадають на лісництва Держлісагентства. Решта втрат припадають на комунальні ліси, землі запасу і ліси, підпорядковані безпосередньо міністерствам – Міноборони, Міносвіти чи Мінагрополітики. 

Якщо вам важко оцінити масштаб втрат лісу у 161 тис. га, то просто уявіть, що це площа Києва, Харкова, Одеси, Львова, Івано-Франківська і Тернополя разом взятих.

Втрати карпатських лісів, 2000-2023 рр.

Щоб переглянути детальнішу інформацію по лісництвах, скористайтесь курсором (на мобільних пристроях потрібно «тапнути» по території). Ми також порахували показник приросту для кожного лісництва, але ці дані не варто зіставляти із втратами, оскільки приріст зелених насаджень не завжди свідчить про відтворення саме лісу.

Рубають те, що можна дорого продати

Дослідження Greenpeace (pdf) свідчить, що Карпати втрачають ліс швидкими темпами. У цій гірській системі, розташованій на території восьми країн, вирубують чотири гектари лісу щогодини, це приблизно 20 дерев щохвилини. Дуже часто це стиглі і цінні породи дерев, які можна вигідно продати. 

«Пригадую, як наприкінці 90-х у Європі з’явилася мода на дубові меблі. Один із найпопулярніших та найкоштовніших продуктів на ринку деревини був шпон дуба – це тонкий лист деревини товщиною 0,35-4,0 мм, якою покривали меблі. Тоді, наприклад, «Стрийський лісгосп» вирубав цілий пояс дубових лісів, який був розміщений на горбогір’ях Прикарпаття та у заплавах Дністра. У нас залишилися мізерні фрагменти дубів, здебільшого ті, які розташовані на території природно-заповідного фонду, – пояснює директор ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» Богдан Проць. 

Вирубка на території Вигодського лісового господарства в Івано-Франківській області, липень 2021 року (фото Наталії Горбань)

За словами Проця, європейські дослідження свідчать, що в Україні до 50-70% рубок є нелегальним. При цьому дані Держлісагентства свідчать, що ця частка не перевищує 0,3-0,6% від загального обсягу добутої деревини. Така разюча різниця в оцінках пов’язаним з тим, що найбільш масштабні нелегальні рубки мають вигляд законних, тобто насправді документи у лісників є, але як вони отримані – інше питання. 

«Ми говоримо про такі типи рубок, як санітарні, переформування чи прохідні. Це коли науковці і закони України передбачають певні типи рубок для догляду за лісом, тобто мають благородну мету, але насправді цього дотримуються лише на папері. На практиці з лісу забирають найкращу деревину, щоб отримати найбільше вигоди», – пояснює Дмитро Карабчук, засновник та виконавчий директор ГО «Лісові ініціативи і суспільство», координатор проекту «Боротьба із незаконними рубками в Україні».

За словами експертів, частка якісного лісу – особливо захисного і старовікового – невпинно зменшується. Це призводить до того, що Карпати стають вразливішими до ерозій, зсувів, повеней і зникнення місцевих видів тварин та рослин.

«Насправді страшно навіть не те, що рубають, а те, що ліс більше там не відновлюється. Цей процес називається знелісненням, – пояснює Дмитро Карабчук. – Наприклад, ділянка на гірськолижному курорті «Буковель», де вирубали ліс на території місцевого лісгоспу і забудували готелями».

Інший приклад знеліснення – це коли рубають велику територію лісу, яка не може самовідновитися, а висаджені молоді деревця не приживаються.

Вирубка на території Мокрянського лісомисливського господарства у Закарпатській області, червень 2018 року (фото WWF)

«На Закарпатті є «Мокрянське лісомисливське господарство», яке санітарними рубками дорубалося до того, що на одній з гір більше не може відновитися ліс. Грубо кажучи, змінився клімат, вітер висушує землю і в період, коли нема опадів, посуха настільки драматична, що молоді дерева просто вмирають», – пояснює Дмитро Карабчук. 

При цьому, за його словами, не варто засуджувати будь-яку заготівлю лісу, адже люди завжди використовували і будуть використовувати деревину. «Але рубати можна стигле дерево і пам’ятати про золоте правило: щоб ліс встигав відновлюватися, зрубати можна не більше 1% в рік», – каже експерт.

Втім, і тут не все просто. Наприклад, карпатські лісники вважають стиглими буки віком 100-120 років, такі стандарти були затверджені у ще у 80-х роках XX ст. Натомість останні дослідження Європейського лісівничого інституту свідчать, що біологічна стиглість буків може настати і у 500 років – все залежить від регіону, клімату і інших умов.

Новий закон – нові схеми

Здавалося, що виправити ситуацію з вирубками у Карпатах мала б нова версія закону «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону», який прийняли у 2019 році. Тоді ніби запровадили мораторій на вирубку лісу, але зробили виняток для санітарних рубок. Дозволена була і поступова рубка стиглих дерев.

«Ця заборона призвела до того, що лісники почали вигадувати, що ліс, хворий і треба провести санітарні рубки. Простіше кажучи, знаходять шпарини у законі, щоб рубати там, де держава заборонила», – говорить Петро Тєстов, еколог та представник «Української природоохоронної групи».

Однією з найпоширеніших схем стали рубки переформування. Петро Тєстов пояснює, що у Карпатах на висоті 800-900 метрів має рости не ялина, яка була штучно висаджена і всихає через те, що їй не підходять місцеві умови, а букові та ялицеві ліси. За 50 років вибіркових рубок можна переформувати ліс з ялинового у буковий без суцільної вирубки. Але на практиці перевірити, які саме дерева зрубали, дуже складно.

«У Львівській області ми бачимо випадки, коли лісники оголошують рубки переформування незалежно від того, чи росте там насправді ялина.  Яскравий приклад – ландшафтний заказник «Зелемінь», де буково-ялицевий ліс оголосили «неправильним» і під виглядом «переформування» зрубали усе, що хотіли», – каже Петро Тєстов.

Інша поширена схема – вирубка запланована на одному гектарі, а вирубується 1,1 га. Так без зайвих зусиль можна отримати додатковий прибуток 10%.

Чи врятує ситуацію суворіше покарання?

Одніа з причин процвітання нелегальних рубок лісу – відсутність суворого покарання. Зараз за це карають згідно з статтею 246 ККУ, яка передбачає до п’яти років позбавлення волі. Натомість працівника лісгоспу судитимуть за службову недбалість (ст. 367 ККУ), яка теж передбачає максимум п’ять років. Але реальні тюремні терміни отримують одиниці. 

До прикладу, торік на Закарпатті засудили 54-річного Дмитра Шандру – головного лісничого Іршавського лісгоспу, який нібито не помітив нелегальну вирубку лісу на 46 млн грн. Шандру засудили на два роки позбавлення волі, але звільнили від покарання з іспитовим строком на рік. У серпні 2024 року йому скасували покарання за хорошу поведінку та регулярні візити до центру пробації.

При цьому 46 млн грн збитків так ніхто і не відшкодував. Прокуратура звернулася з відповідним позовом до лісгоспу, але не змогла оплатити 684 тис. грн – це 1,5% судового збору від суми позову. В результаті суд відмовився розглядати цей позов.

Адвокат Олег Сторчоус, який спеціалізується на подібних злочинах, пояснює, що реальне ув’язнення за нелегальні рубки – радше виняток, а не правило. При цьому він переконаний, що суворіші покарання мало впливають на поширеність таких випадків.

«Неминучість відповідальності – ось що має реальне значення, – каже Олег Сторчоус. – Люди, котрі незаконно рубають, не думають, що їм світить п’ять років ув’язнення. Цим їх не злякати. Вони взагалі не думають про наслідки і не збираються попадатись. Змусити дотримуватись законів можна тільки тоді, коли ця погроза втілюється у конкретних вироках».

Аби ця система почала працювати, слід налагодити оперативну взаємодію лісової охорони і поліції, вважає він. Наразі ж, як свідчить практика, правоохоронні органи або не надають належної уваги цієї категорії злочинів, або навіть стають частиною схем нелегальних рубок.

Джерело: NGL.Media

Джерело