У празник святого великомученика Димитрія, 26 жовтня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин здійснив архіпастирський візит в однойменну парафію села Дитятин, Більшівцівського протопресвітеріату. Цього дня парафіяльна спільнота відзначала століття храму.

Урочиста подія чисельно зібрала дітей, молодь, вірних та гостей храму, аби молитовно єднатися, дякуючи Господеві за всі ласки та випрошуючи миру і перемоги для нашої багатостраждальної Батьківщини-України.

За доброю традицією, на подвірʼї святині Митрополита Володимира вітали дітки та запрошене духовенство, запрошуючи Архієпископа очолити святкові моління.

Відтак відбулася Архієрейська Божественна Літургія, під час якої Владиці Володимиру співслужили парох храму о. Микола Цимбалістий, протопресвітер Більшівцівський, а також чисельно зібрані душпастирі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Основним акцентом проповіді Митрополита, з якою він у часі богослужіння звернувся до вірних, стало життя покровителя парафії святого великомученика Димитрія.

Мати мужність вірити

«Сьогодні ми вдивляємося в ікону святого великомученика Димитрія і споглядаємо у те минуле, в якому свідчити Христа, бути християнином означало наражати своє життя на небезпеку смерті. Святий Димитрій мав мужність і сміливість вступити в боротьбу з ідолопоклонством, причому не заради себе, а заради чогось більшого. Протиставляючи себе ідолопоклонству, Димитрій знав, що це може коштувати йому життя. Що ж спонукало цього великомученика бути правдивим послідовником християнства і не зректися Христа? Це свята віра!», — такими словами розпочав свою науку Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський.

По сходинках досконалості ступати до вершин

«Це та віра, яку прищепили Димитрію батьки ще в родинному домі, даючи йому власний приклад любові до Бога. Довірʼя до Бога і віра в Нього — ось, що властиве святому великомученику Димитрію. Кожен із нас у своїй сімʼї з дитинства має прищеплювати віру дітям, онукам та правнукам. Необхідно, щоби в родинному домі виховувалась любов до Бога, любов до ближнього і до України. Ступаючи по сходинках досконалості до вершин, через віру отримаємо надію і любов та зможемо свідчити Христа Воскреслого. Такої віри ми повинні навчитися, щоб постійно бути з Христом. Спаситель Господь сказав: “Ви будете Моїми свідками… аж до останнього краю землі”(Дії 1:8). Де б ми не знаходилися — маємо свідчити про Христа, про нашу відданість Йому, про довірʼя і про те, що за наші добрі вчинки ми отримаємо велику нагороду», — мовив Владика Володимир.

Виховувати дітей, щоби свідчити Христа Воскреслого

Особливо проповідник наголосив на тому, що необхідно виховувати майбутні покоління власним прикладом любові й добра:

«Віра породжує надію й любов. Отож, плекаймо віру, плекаймо її у наших дітях, онуках та правнуках, у наших сімʼях і родинах, щоби у тиші нашого родинного дому виховувати майбутнього християнина, який без боязні буде свідчити перед грішним і розпусним світом Христа Воскреслого, на прикладі святого Димитрія».

Опісля моління Митрополит Володимир привітав парафіяльну громаду зі знаковою датою в житті храму — його 100-літтям. Також Архієпископ закликав берегти спадщину, яку вірним залишили їхні батьки, які сто років тому, живучи у простих сільських хатинах, спричинилися до побудування святині на славу Божу.

Своєю чергою о. Микола Цимбалістий подякував Архієрею за візит та постійну батьківську опіку, яку він виявляє до всіх вірних нашої Архієпархії. Також священнослужитель подякував усім, хто докладає зусиль для розвитку і процвітання парафії.

Відтак у храмі лунала молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний», а Владика Володимир уділив присутнім архієрейське благословення. Опісля цього всі охочі мали нагоду приступити до святкового мирування.

Завершилося урочисте дійство водосвяттям та благословенням вірних освяченою водою.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело

Друк / PDF