“Забобонні люди схильні до інфантильності, адже так зручно перекласти власну відповідальність на стихії, явища та інші чинники”. Про марну віру та магічне мислення розповідає брат-францисканець Микола Орач. Парафія Преображення Господнього м. Бориспіль. 

Марнові́рство (букв. — марне, хибне, безглузде вірування) — безпідставна, ірраціональна певність у тому, що всі події та явища довкілля є проявом дії магічних, надприродних сил, на які можна вплинути або знайти від них захист; віра у таємничу силу та чудесні властивості об’єктів і людей (знахарів, віщунів), у містичні прикмети, ворожіння, сновидіння тощо.

“Марновірство часто прогресує в драматичні періоди країни та проявляється, зокрема, в обожествленні природних явищ чи намаганні керувати ними. У забобонної людини зменшується соціальна активність та з’являється інфантильність у виконанні обов’язків. Але, через передсуд, така особа отримує і позитивний ефект – тимчасове психологічне заспокоєння”, – брат-францисканець Микола Орач. Парафія Преображення Господнього м. Бориспіль. 

Джерело