У неділю, 3 листопада, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ Кир Петро Голіней з нагоди 120-річчя з дня освячення храму та престольного празника здійснив архипастирський візит на парафію Святих Косми і Дам’яна, що у селі Лісна Тарновиця. Також під час святкових урочистостей, з благословення єпарха Коломийського, відбулися піддияконські свячення братів-семінаристів Романа Мизюка та Тараса Воробця.

На церковному подвір’ї, за доброю традицією, єпископа зустріли діти, молодь і чисельно зібрана парафіяльна громада, гості та запрошені священнослужителі на чолі з парохом отцем Василем Нагорняком.

Перед початком Архиєрейської Літургії Владика Петро Голіней, з благословення Преосвященного владики Василія Івасюка, уділив нижчі свячення братам-семінаристам Тарасу Воробцю та Роману Мизюку. Кожен брат був одягнений у дальматику та орар, як символ ангельського служіння при Престолі Божому. Піддиякони, щойно одягнені в свою нову обрядову одежу, принесли умивальницю архиєрею. Вони остаточно вмивали йому руки, а після цього тричі промовляли слова «Ті, що вірні», підтверджуючи свою відданість Богу та смиренність Церкві.

Після цього владика Петро привітав нових піддияконів, та побажав їм зростати у чеснотах та служити Христовій Церкві.

Відтак розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія. Єпископу співслужили: адміністратор храму отець Василь Нагорняк, отець Василь Панівник, протопресвітер Тисменичанського протопресвітеріату, отець Василь Ткачук, протопресвітер Ланчинського протопресвітеріату, численний собор духовенства.

У часі Літургії єпископ звернувся до присутніх у святині, роздумуючи над уривком із Євангелії:

«Ми покликані бути милосердними, як Отець наш Небесний. Проте сьогодні важко говорити про любов до ворогів, а особливо в час війни, коли жорстокість і ненависть розпалюють наші серця. Однак християнське милосердя виявляється навіть у боротьбі: наші воїни захищають рідних і країну не з ненависті, а з любові. Ворога потрібно зупиняти, але якщо він поранений чи здався, треба проявити милосердя, бо не Ми, а Бог є суддею. 

Молімося за мир і справедливість, пам’ятаючи, що Господь дає Церкві ключі від Царства Божого, а не від пекла. Нехай любов і милосердя стануть основою нашого життя, щоб у майбутньому Бог привів нас до вічної радості».

Після богослужіння Владика Петро привітав всю парафіяльну спільноту з престольним празником та 120-річчям від побудови храму і додав:

«Дякую вам, отче Василю, за вашу працю і турботу про красу Божого дому. Ви доклали великих зусиль, але важливо зазначити, що це стало можливим лише завдяки підтримці ваших парафіян. Щиросердечно дякую вам, дорогі парафіяни, за вашу єдність і співпрацю з вашим духовним наставником. Завдяки вам цей храм має такий чудовий вигляд. 

Пам’ятаймо, що прикрасити церкву зовні – це одне завдання, але прикрасити її зсередини, наповнити її нашими чистими душами, – набагато складніше. Це вимагає нашої постійно співпраці з Богом, духовного росту та самовдосконалення. 

Нехай Господь благословить вас усіх, вашу парафію, кожного, хто трудиться у храмі, допомагає, співає і молиться. Нехай кожна молитва буде почута, і Господь дарує вам щедрі ласки на многії і благії літа».

Подячне слово також виголосив настоятель храму отець Василь Нагорняк:

«Сьогодні для нас насправді є особливий день. 120 років нашій святині. Чи це є багато? Для історії ні – це мить. Але для історії людини – дуже багато, адже це кілька поколінь. Кожного дня заходячи у храм ми торкаємось історії. Скільки людей тут заносили молитву, а ці стіни… Вони бачили все: плач дітей під час хрещення, радість та усмішку під час вінчання, сльози під час похорону, розруху після 1961р., а скільки молитов тут звучало у різних наміреннях. 

Тому сьогодні, коли ми святкуємо храмове свято, кожний із нас є частинною тої історії. Бо церква – це є ми, це народ на чолі із єпископом. 

Щиро дякуємо Вам, Владико, за те, що благословили нас сьогодні, за те, що звернулися до нас із Божим Словом. Особливо приємно Вас вітати у нас вже в статусі Архиєрея, бо свого часу у Лісну Тарновицю Ви прибували як диякон, пізніше будучи ієреєм, а нині вперше єпископом. Нехай Господь благословляє Вас і додає сил у Вашому служінні. Ми ж будемо продовжувати молитися до Пресвятої Богородиці».

Пізніше у святині всі присутні молилися за мир та перемогу України, виконуючи духовний гімн «Боже Великий, Єдиний», Владика Петро уділив усім своє архієрейське благословення через мирування й паралельно духовенством було звершено чин освячення води.

 

 

Стаття та фото: Вікторія Ровенчук

Джерело