12 червня 2024 року у Лаврівському монастирі Святого Онуфрія отців Василіян відбулись урочистості з нагоди храмового свята. Лаврівський монастир вперше згадано в літописах за 1206 рік, серед його фундаторів – король Лев, який, за переказами, у цьому монастирі був похований. Також, за твердженнями істориків, саме Лаврівський монастир став центром вшанування святого Онуфрія, і звідси його культ поширився в Україні. Зранку в храмі було відслужено Утреню, акафіст до святого Онуфрія та відбулося мирування.

Святкову Божественну Літургію очолив о. Йосафат Хаймик ЧСВВ, із Гошівського монастиря. У врочистій проповіді о. Йосафат зазначив, що святиня у Лаврові збирає люд Божий не одне століття. Цей монастир і далі славиться як місце духовної сили. Проповідник зупинився на важливих етапах життя святого Онуфрія, принципах монашої духовности. Війна, яка зараз триває в Україні, показує нам, яким одержимим є московський звір. Але з Богом маємо право бути щасливими, щоб насамперед цього ворога подолати, і також, за прикладом святого Онуфрія, бути вірними Господу Ісусові й цією вірністю будувати суспільство на принципах Христової віри.

Службу Божу в храмі співслужили отці Клавдій Марунчак ЧСВВ, ігумен Лаврівського монастиря, Полікарп Погоріляк ЧСВВ, ігумен Імстичівського монастиря на Закарпатті, Василь Цихуляк, парох села Солець на Дрогобиччині, Микола Мисів, парох селища Східниця, Петро Сюсько, парох села Верхній Лужок, Тарас Зубко, парох села Великосілля, Микола Струналь, парох села Головецько, Василь Куцик, парох села Торчиновичі.

Отець Йосафат подякував о. Клавдію за можливість вчергове молитися в цій історичній обителі, а всім – за активну участь у святкуваннях. Щирі слова вдячности духовенству та прочанам висловив ігумен монастиря о. Клавдій Марунчак. Після Суплікації за перемогу над ворогом і мир в Україні духовенство і прочани процесійно вирушили до монастирського джерела святого Івана Хрестителя, де відбулося урочисте водосвяття та благословення освяченою водою.

Джерело