Україна не буде «сидіти і слухати»

15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц уперше з грудня 2022 року зателефонував Путіну, щоб обговорити ситуацію в Україні. Путін, звісно, запропонував виходити з «нових територіальних реалій», а головне – усунути першопричини війни, які полягають в тому, що «нинішня криза стала прямим результатом багаторічної агресивної політики НАТО, спрямованої на створення в Україні антиросійського плацдарму з ігнорування інтересів нашої країни».

При цьому Путін, як йдеться в релізі Кремля, зазначив, що «російська сторона ніколи не відмовлялася і, як і раніше, відкрита до відновлення переговорів, які були перервані київським режимом».

НАСПРАВДІ, як відзначив президент України Володимир Зеленський, «дзвінок Олафа – це скринька Пандори. Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. Путіну вкрай важливо послабити власну ізоляцію і вести звичайні переговори, які не будуть нічим завершуватися».

Торік, у серпні, ЗМІ оприлюднили телефонну розмову між президентом Франції Еммануелем Макроном та Шольцем, яка відбулась 4 березня 2022 року, під час якої вони обговорювали власні переговори з Путіним.

Канцлер ФРН, коментуючи розмову з диктатором (яка відбулась того ж дня) сказав Макрону наступне: «Він розповів мені про свої ідеї як знайти компроміс, казав про демілітаризацію, денацифікацію, просив визнати Крим частиною Росії, а також незалежність цих «республік». Коли я запитав його, чи має рано чи пізно відбутися зустріч щодо України з вами, мною, Зеленським і з ним, Путіним, він не відмовився. Але висунув дві умови. По-перше, немає жодних причин для припинення вогню. По-друге: він говорив про нас трьох: він, я і ти (тобто Макрон – Ред.). Без Зеленського».

Отже, ще тоді, у березні 2022 року, саме Путін, а не «київський режим», відмовився від розмови. А президент України в інтерв’ю 16 листопада 2024 року зазначив: «Путін не хоче миру. Але це не означає, що він не хоче сідати за стіл переговорів із кимось з лідерів. Йому вигідно домовлятись на якихось капітуляційних умовах з нашого боку. Але на це ніхто не піде… Під час цієї війни наш народ, і я особисто в перемовинах з лідерами США та Європи – довели, що з нами риторика «Сідай і слухай» не працює».

Берлін готується до атаки російських ботів

Тимчасом у Німеччині фактично розпочалася виборча кампанія перед достроковими виборами до бундестагу, що відбудуться 23 лютого 2025 року. Кандидат у канцлери від опозиційного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц вже повідомив, що в соцмережах з’явилися згенеровані штучним інтелектом фейки, на яких він нібито висловлює «презирство до демократії».

Багато експертів стурбовані тим, що перед виборами в Німеччині саме соцмережі можуть стати платформою для поширення дезінформації. «Із соцмережами не можна виграти вибори, але можна їх програти», – каже Йорг Хасслер, експерт з питань цифрової та політичної комунікації при Університеті імені Людвіга-Максиміліана в Мюнхені.

Згідно з останнім дослідженням ARD/ZDF, 7% громадян ФРН регулярно використовують соцмережу X, 37% – Instagram, 33% – Facebook і 18% – TikTok.

НАСПРАВДІ, не є таємницею, що Кремль надає перевагу підтримці певним політичним партіям («АдН» та «Союз Сари Вагенкнехт») у Німеччині, які дотримуються проросійських і антиміграційних поглядів.

«Право- і лівоекстремістські партії краще представлені в соцмережах, тому що розповідають прості історії», – пояснює експерт Університету Інсбрука в Австрії Маттіас Кеттеман. «Тому під час німецької передвиборчих перегонів саме соцмережі можуть стати об’єктом впливу із-за кордону через дезінформаційні кампанії та ботів. Вони хочуть посилити тенденцію до поляризації всередині німецького суспільства. І це становить загрозу», – визнає він.

Втім, як показали президентські вибори у США, величезні зусилля російських фейкоробів не досягли бажаного результату. Проте прийдешні вибори у ФРН стануть черговим нагадуванням, що розмовами Москву не зупинити. 

Як ексголова МЗС Австрії «банкрутує» австрійців

16 листопада «Газпром» повністю припинив постачання палива в Австрію. Колишня очільниця австрійського МЗС Карін Кнайсль, котра зараз мешкає у РФ і підспівує російській пропаганді, одразу ж заявила на RT, що «місцеві мешканці та підприємства можуть масово збанкрутувати».

НАСПРАВДІ, перебої із постачанням російського газу до Австрії стали виникати після повномасштабного вторгнення в Україну. «Газпром» звично пояснював це «технічними проблемами», але місцева компанія OMV врешті подала позов проти російського концерну на розгляд Міжнародної торгової палати і виграла понад 243 млн євро компенсації збитків.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «Путін знову використовує енергію як зброю. Він намагається шантажувати Австрію і Європу припиненням поставок газу. Ми готові до цього і до зими. Газові сховища по всьому ЄС заповнені. Як вже говорив австрійський канцлер Карл Нехаммер, Європа об’єдналася в підтримці Австрії».

Нагадаємо, Росія, яка до війни в Україні була найбільшим єдиним постачальником природного газу до Європи, втратила майже всіх своїх клієнтів в регіоні. І чергова брехня про «збанкрутілих австрійців» від Кнайсль російський газ до Європи не поверне.

Навіщо росіяни б’ють по підстанціях АЕС

Схоже, російська пропаганда ще не отримала методичку щодо висвітлення масштабної комбінованої атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України 17 листопада.

Так, прокремлівський фрік-політолог Марков переконує, що «війна Заходу проти Росії триває так довго, тому що Росія зокрема – не б’є по електропідстанціях АЕС. Вдарили б по них два роки тому, – зараз уже давно б був мир. А надмірний гуманізм Росії щодо фашистського режиму в Україні і є причиною проблем».

Тимчасом «воєнкор» Подоляка відкрито радіє «удару щонайменше чотирма ракетами по підстанції, яка відповідає за транзитний зв’язок між Рівненською АЕС та Хмельницькою АЕС».

Але що б там не патякали пропагандисти, наміри Москви НАСПРАВДІ давно відомі. Ще у вересні Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки писав про реальний ризик російської ядерної балаканини. Він полягає в тому, що окупанти битимуть по підстанціях українських АЕС. «Російські обстріли наближають ядерні ризики до кордонів України з ЄС», – попереджав тоді міністр енергетики Герман Галущенко.

Реальність такої загрози очевидна. Не випадково працівники МАГАТЕ, які 17 листопада знаходились на Хмельницькій АЕС, чули гучний вибух. Саме такою є справжня відповідь Путіна на німецьке запрошення до розмови. Залишається лише погодитись із заявою прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про те, що «Путіна телефонними дзвінками ніхто не зупинить». І саме цю просту думку намагається донести до світу Київ. Вже третій рік поспіль.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело