У неділю, 17 листопада, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулася молитовна програма з нагоди вшанування пам’яті блаженного священномученика Йосафата Коциловського, Єпископа Перемишльського, Сяноцького та Самбірського. 

Традиційна вечірня програма розпочалася Божественною Літургією, яку очолив о. Володимир Лукашевський у співслужінні о. Юрія Сидіра, о. Олега Федака та о. Михайла Брика. Разом із духовенством прочани зверталися в молитві до Господа, просячи заступництва священномученика Йосафата, який мужньо віддав своє життя за вірність Христові. Про це зазначають на фейсбук-сторінці Відпустового центру.

Під час проповіді о. Володимир закликав усіх присутніх замислитися над готовністю нашого серця прийняти та плекати Боже Слово: 

«Сьогодні ми покликані розкрити своє серце, щоб пустити туди насіння Божого слова. Христос навчає: щоб Слово Боже дало плід, ми повинні слухати його серцем і оберігати. Як часто диявол намагається викрасти це Слово з нашого серця. Він боїться сили Божого Слова, бо програє перед Ним кожну свою битву. “Слово Боже — це меч двосічний”, — як нагадує апостол Павло. Бог бажає промовляти до нас кожного ранку у Своєму Слові, коли наша свідомість ще свіжа. Наш з вами сьогоднішній ранок почався з поганих новин і страху. І де ж знайти спокій? Господь запрошує прийти до Нього втомленими, обтяженими, наляканими, стривоженими, а Він — вислуховує та дає полегшу душам нашим».

Проповідник також згадав життєвий шлях блаженного Йосафата Коциловського, підкресливши його ревність у служінні, глибоку освіченість і відданість Божому Слову навіть у часі переслідувань: 

«Священномученик Йосафат був ревним пастирем і невтомним проповідником. Після військового навчання він захищає дві докторські праці в Римі та стає викладачем. Згодом, усім на здивування, вступає в монастир. Як Єпископ, він пише понад сто послань, дбає про інтелектуальне виховання священників, засновує духовну семінарію в Перемишлі й постійно проповідує вірним. Він любив Боже Слово, беріг Його, і це Слово берегло його навіть під час ув’язнення, допитів і на порозі смерті. Його серце було добрим ґрунтом для Слова Божого. Господь запитує сьогодні кожного з нас: чи є наше серце таким ґрунтом? Добра новина в тому, що стан серця може змінюватися: сьогодні ми можемо бути асфальтом, а завтра відкритися Богові на Його слово та дати рясні плоди, благословенні Господом», — мовив на завершення душпастир.

Після Літургії прочани долучилися до молитви-заступництва до блаженного Йосафата, щиро просячи зцілення від фізичних і духовних недуг. Завершальним моментом стало благословення мощами блаженного Симеона Лукача. 

«Вшанування пам’яті новомучеників нашої Церкви знову нагадує нам про їхню вірність Христові та жертовну любов до ближніх. Їхній приклад продовжує закликати нас, християн, до оновлення віри та серця, відкритого на Боже Слово», — додають священнослужителі відпустового місця.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело