У понеділок, 17 листопада, в Івано-Франківську відбулося пам’ятне віче за розстріляними нацистами у 1943 році українськими націоналістами. Молитовний захід провели поблизу пам’ятника страченим, на місці, де й відбулася трагедія. На віче чисельно зібралося духовенство, молодь, учасники братства ОУН-УПА та громадських організацій, представники влади, а також небайдужі мешканці міста.

На заході пригадали події 14 листопада 1943 року — тоді під час вистави «Шаріка», за однойменною п’єсою Ярослава Барнича, до Станіславського міського театру (нині – приміщення Обласної філармонії імені Іри Маланюк), вдерлися гестапівці, які перекрили всі входи і виходи. Виставу припинили, а людям заборонили спілкуватися між собою. Коли вороги робили обшуки, то знайшли два пістолети і гранати. У коридорі театру пролунали постріли, одного есесівця було поранено. Людей тримали на перевірці цілу ніч. Гестапо затримало близько 100 осіб: 4-ох назвали членами ОУН, а 27 засудили до страти. В обід наступного дня їх вивели під стіну єврейської синагоги і розстріляли у всіх на очах.

Відкрили молитовне віче виконанням Державного Гімну України. Відтак, щоб помолитися за упокій душ невинно вбитих, душпастирі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ й священнослужителі ПЦУ відправили панахиду.

Опісля відбулося покладання квітів та лампадок до стели страченим. Символічно, що пам’ятні вогники піднесли діти та студентство, на яких покладається майбутнє нашої Батьківщини.

Згодом слово мали представники влади, зокрема міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків та народна депутатка України Оксана Савчук, які закликали постійно пам’ятати про жертву, яку протягом всієї історії складають героїчні українці задля становлення незалежності та суверенітету нашої держави.

Незабаром до присутніх звернулися голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Богдан Борович та директор Івано-Франківського музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук, які детальніше розповіли про історичні передумови, а також проаналізували події, втіливши їх у сучасному історичному контексті.

Найтрепетнішою стала промова пані Оксани Маланюк, донька одного з розстріляних націоналістів Олекси Маланюка. На момент смерті батька жінці було всього тижні. У своєму слові жінка пригадала молоді про важливість духовно-просвітницького аспекту в їхньому житті, а також закликала у кожен момент свого життя звертатися до Господа. Принагідно п. Оксана звернула увагу громадськості на важливий внесок радіо «Дзвони» у розвиток християнсько-патріотичних цінностей.

Завершилося урочисте віче виконанням гімну українських націоналістів «Зродились ми великої години».

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело