Захарова погано зіграла виставу «МБР Шредінгера»

Завдавши удару по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою, у Москві вирішили відіграти ще й недолугу театральну сценку – мабуть, для більшого пропагандистського ефекту.  

Під час брифінгу речниця МЗС РФ Захарова отримала телефоном вказівку не коментувати заяви про застосування міжконтинентальної балістичної ракети. Приймаючи дзвінок, Захарова нібито забула відійти від мікрофонів, тому розмова потрапила в етер. 

НАСПРАВДІ, Кремль і МО РФ давно користуються інформаційним прийомом «перекидання». Почалось це із запитання про втечу з острова Зміїний, коли Пєсков переадресував його до МО РФ: мовляв, «всі деталі у військових». Що ж стосується Захарової, згодом вона послалася на «експертів», до яких буцімто звернулася «у зв’язку із суперечливими матеріалами в інтернеті» – от вони їй і зателефонували.

Але для чого була потрібна вся ця вистава? Вочевидь, у Кремлі вирішили напустити туману, тобто на деякий час створити «ситуацію стратегічної невизначеності». Ось фронтвумен МЗС РФ і підіграла в межах своїх акторських здібностей.

Щоправда, на кого був розрахований цей недолугий спектакль, так і залишилось таємницею.

Вигуки з кущів «орєшніка»

Втім, вже наприкінці дня 21 листопада Путін заявив, що Росія випробувала балістичну ракету середньої дальності у без’ядерному гіперзвуковому оснащенні під назвою «Орєшнік». 

Диктатор оголосив, що засобів протидії «цій системі» зараз немає і пообіцяв, що «з гуманітарних причин заздалегідь пропонуватиме мирним мешканцям України покинути небезпечну зону при подальшому застосуванні ракет».

Пропагандисти одразу ж кинулися малювати агітаційні картинки і підраховувати, скільки «Хіросім» може нести згаданий Путіним «Орєшнік».

Втім, до якого саме типу належить застосована 21 листопада ракета, будуть визначати експерти. Наразі можна стверджувати, що Україна справді стала першою країною світу, проти якої було застосовано міжконтинентальну балістичну ракету. 

Очевидно, що це вже другий крок ескалації з боку Москви протягом року – першим кроком був «імпорт» солдат з КНДР для участі у війні проти України. 

Але НАСПРАВДІ ці події свідчать, що у Кремлі дуже нервують. Ефективність риторики про «червоні лінії» Москви, яка лунала з кожної пропагандистської праски з 2022 року, вже майже вичерпана – так само, як і запаси «гарматного м’яса» у засіках МО РФ. Через це Росії доводиться йти на небезпечні кроки ескалації, як-от ядерний шантаж і залучення третіх країн у війну. 

Але навряд чи розрахунки Путіна справдяться. Те, що задумувалося, як майстерний блеф, наразі виглядає як вигуки з кущів «орєшніка». 

Росіяни в пошуках бомбосховищ 

Схоже, найбільше Путіну вдалося залякати самих росіян. Як свідчить статистика «Яндексу», кількість запитів за словами «ядерна війна» за останні чотири дні збільшилася в сім разів. Те саме стосується запитів на кшталт «ядерний удар», «атомна бомба», «ймовірність ядерної війни» тощо.

А згідно зі статистикою Google, стурбованість росіян ядерною загрозою досягла максимуму з вересня 2022 року. Також вони почали частіше шукати в Інтернеті місця розташування стаціонарних бомбосховищ. 

Така тенденція не дивна, адже мобільні сховища місткістю 54 особи кожне, які запустили у серійне виробництво у Росії, вмістять далеко не всіх. Що ж стосується звичайних бомбосховищ, їхнє розташування у Москві вирішили взагалі засекретити. Коли один російський депутат затребував їх адреси на випадок ядерного удару, йому офіційно відповіли, що це є державною таємницею. 

Розгадку цієї таємниці стурбованим росіянам НАСПРАВДІ годилося б шукати не в інтернеті, а у Кремлі. Бо саме звідти ініціюють безумну ескалацію війни, яка невідворотно стає частиною повсякденного життя все більшої і більшої кількості мешканців РФ.

Куди надалі полетять путінські «малютки»

Росія регулярно звинувачує Україну, що та не контролює західну зброю, що перепродає її «терористичним угрупованням», що «лише 30% озброєння, наданого ЗСУ, потрапляє на передову» тощо.

Рік тому російська пропаганда, скориставшись початком війни в Секторі Газа, взагалі запустила дискредитаційну кампанію про «українську зброю в руках ХАМАСу». Жоден з цих фейків так і не підтвердився. Натомість у пошуках «української зброї» на Близькому Сході Москва врешті вийшла на саму себе.

Як нещодавно повідомило видання The Wall Street Journal, близько 70% зброї, знайденої в іншого терористичного угруповання «Хезболла» під час військової операції Ізраїлю на півдні Лівану, НАСПРАВДІ, виявилося російського виробництва.

Згідно з маркуванням на деяких зразках, зброя потрапила туди із Сирії. На одній із ракет була етикетка російською мовою, в якій йшлося про те, що вона була передана міністерству оборони Сирії.

Як з’ясували фахівці ЦАХАЛ, частина російського озброєння, що потрапила в розпорядження «Хезболли», була виготовлена 2020 року і відправлена в південний Ліван. Інші зразки за маркуванням були випущені ще в 1980-х роках. А з сучасного російського озброєння у «Хезболли» знайшли ракети «Корнет», «Метис», «Конкурс», «Фагот» і «Малютка».

На світовому ринку озброєння є правило: постачальники завжди запобігають можливості його передачі третій стороні. Путін, надаючи зброю Асаду, чудово розумів, що з Сирії вона може потрапити до рук «Хезболли», проте свідомо не подбав про те, щоб цього не сталося. Бо головна стаття міжнародного експорту з РФ – це хаос, який Москва прагне поширити в усіх регіонах світу. І якщо це можна зробити руками терористичних угруповань або агресивних диктаторських режимів, чому б ні?

І саме опір України, який триває з 2014 року, дає світові шанс напрацювати дієву стратегію протидії деструктивним впливам Росії.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело