Фейки та дезінформація з’являються щоразу, коли країна оголошує про надання допомоги Україні

Контент із заявами, що НАТО нещодавно бомбило Тверську область Росії, або що країни, такі як Франція чи Литва, відправили війська в Україну, в останні місяці поширювався одночасно в різних країнах. Незважаючи на те, що дезінформаційний контент і фейки варіюються залежно від країни, всі вони є частиною одного й того ж наративу: НАТО чи країни НАТО нібито безпосередньо атакують Росію.

Між березнем і травнем 2024 року у Грузії, Колумбії та Мексиці став вірусним фейк про те, що китайський президент Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Росія є “партнерами і друзями”, і якщо НАТО під впливом США почне конфлікт із Росією, Китай використає свої військові ресурси для захисту Росії. Це неправда: немає жодного підтвердження таких заяв китайського президента. 

Це міжнародні кампанії дезінформації, які швидко поширюються з одного континенту на інший. Згідно зі звітом Державного департаменту США за 2023 рік, «Кремль відновлює цей наратив щоразу, коли партнери України оголошують про нову військову допомогу». Таким чином, російському населенню конфлікт представляють як війну, «розпочату Росією проти України у відповідь на уявну загрозу з боку США та НАТО».

Останніми місяцями ми бачили появу фейків і дезінформації після заяв президентів різних країн про війну або демонстрації підтримки України. Це також сталося після першого використання Україною американських ракет дальнього радіусу дії проти Росії:

• Факт: Наприкінці лютого 2024 року президент Франції Еммануель Макрон заявив (і повторював це в інших випадках), що він не виключає можливості відправки західних солдатів в Україну у разі просування російських військ вглиб української території, щоб забезпечити її здатність протистояти можливому наступу Москви.
• Дезінформація: У березні та наступних місяцях поширився фейк, що Франція відправляє війська на фронт.
• Факт-чек: 6 травня Міністерство Європи та закордонних справ Франції спростувало це і назвало кампанію «дезінформацією». Цей фейк поширювався в таких країнах, як Іспанія, Грузія та Португалія, серед інших. У Литві також стверджували, що президент Гітанас Науседа готовий відправити солдатів на фронт. Однак доказів таких заяв немає — він висловив лише підтримку дискусіям щодо можливого відправлення іноземних військ в Україну для тренувань. EUvsDisinfo попередило про цю стратегію дезінформації у травні 2024 року.

• Факт: У листопаді 2024 року Джо Байден дозволив Україні використовувати ракети дальнього радіусу дії проти Росії.
• Дезінформація: Поширювалося відео, де нібито російське державне телебачення погрожує європейським містам ядерною атакою.
• Факт-чек: Відео справжнє, але воно не є актуальним. Його транслювали у липні 2024 року після оголошення США про розміщення американських військ НАТО в Німеччині. У цьому відео ведучий заявляв, що в разі реалізації цього рішення всі європейські столиці «ризикують стати мішенню для російських ракет» у Калінінграді. У відео згадується, що бази НАТО в Німеччині, Франції, Чехії та Великій Британії можуть опинитися під атакою Росії.

• Факт: 19 листопада 2024 року Україна вперше застосувала американські ракети дальнього радіусу дії проти російської території.
• Дезінформація: Вірусним стало відео, на якому європейські парламентарі аплодують, нібито схвалюючи запуск американських ракет з України для атаки на Росію.
• Факт-чек: Це також був фейк: зображення були зроблені після виступу президента України Володимира Зеленського на пленарній сесії 19 листопада 2024 року. У своїй промові він не згадував про запуск американських ракет по Росії. Maldita.es виявила 17 відео (з понад 10 000 переглядів) на 4 мовах (іспанською, англійською, італійською та французькою) з цим контентом.

Наратив, який стверджує, що НАТО або його країни-члени безпосередньо нападають на Росію, є, за даними Європейської служби зовнішніх дій, «найпоширенішим» у повідомленнях та твердженнях, проаналізованих у її першому звіті про маніпуляції з інформацією та загрози втручання (FIMI).

Цей наратив активний щонайменше протягом десятиліття, пояснив Роман Осадчук, науковий співробітник з питань Євразії в Лабораторії цифрової судової експертизи Атлантичної ради — американського аналітичного центру, що спеціалізується на міжнародних справах і тісно пов’язаний із НАТО. В інтерв’ю для Deutsche Welle він зазначив: «Ймовірно, це почалося ще під час демонстрацій Євромайдану, приблизно у 2014 році. Відтоді росіяни стверджують, що Захід втручається в Україну».

Українські фактчекери StopFake проводять перевірку цього наративу щонайменше з 2016 року. Наприклад, того року медіа, контрольовані Кремлем або пов’язані з ним, повідомляли про «неминучу атаку НАТО». У 2020 році StopFake перевірив твердження, що війська НАТО нібито увійшли на Донбас.

Популярність і тривалість цього наративу зумовлені також втручанням різних акторів, близьких до Кремля, які сприяли його поширенню в соціальних мережах. Він широко поширюється та підсилюється різними учасниками, починаючи від міністрів Кремля й закінчуючи впливовими особами.

Як поширюється цей наратив

Путін є головним прихильником наративу, що вторгнення в Україну — це оборонна війна для «захисту суверенітету Росії». Він використовував цю риторику, щоб виправдати військову мобілізацію, фальсифіковані референдуми та агресію проти України, звинувачуючи Захід і НАТО у справжній відповідальності за конфлікт. У своєму новорічному зверненні 2022 року до нації він заявив, що Захід «бреше про мир, готуючись до агресії», і «цинічно використовує Україну як засіб для послаблення і розділення Росії».

Його міністр закордонних справ Сергій Лавров також стверджував, що США створили коаліцію з майже всіх європейських членів НАТО та ЄС і використовують Україну для ведення проксі-війни проти Росії.

У березні 2022 року Міністерство оборони Росії заявило, що США розробляють в Україні «етнічну біологічну зброю», спрямовану проти етнічних слов’ян, таких як росіяни. Це твердження було підсилене російським інформаційним агентством ТАСС.

У жовтні того ж року міністерство опублікувало фотографії, які нібито доводили, що Україна створює «брудну бомбу». Однак, як перевірила Deutsche Welle, ці зображення виявилися старими фотографіями російських ядерних електростанцій і димових детекторів зі Словенії.

Вплив цих дезінформаційних наративів на громадську думку: опитування показують їхній ефект

Попри суперечності й конфліктуючі повідомлення, такі як твердження, що Франція або Литва відправили війська в Україну, або що країни втомилися фінансувати підтримку біженців війни, ці наративи проникають вглиб суспільства. Вони є частиною як зовнішньої дезінформації за межами Росії, так і внутрішньої пропаганди всередині країни, впливаючи на громадську думку з обох сторін, згідно з опитуваннями.

Це підтверджує дослідження Центру моніторингу, аналізу та стратегії — неприбуткової організації, яка аналізує теорії змови, дезінформацію та антисемітські наративи. Згідно з ним, 19% респондентів у Німеччині погодилися з твердженням, що агресивна війна Росії проти України була реакцією Москви на провокації НАТО, оскільки вона «не мала іншого вибору». Ще 21% частково погодилися з цією заявою, отже загалом 40% німців принаймні частково вірять цьому наративу.

Інше опитування, проведене Левада-Центром у 2024 році — провідною незалежною агенцією в Росії, яку країна оголосила «іноземним агентом» ще у 2016 році, — показало, що дві третини респондентів досі вважають США та НАТО відповідальними за те, що відбувається в Україні, і ця впевненість зросла протягом року. Також дві третини (65%) покладають на США та країни НАТО відповідальність за смерті й руйнування в Україні. Цей показник збільшується від початку вторгнення.

Як пояснила дослідниця Королівського інституту Елькано Міра Мілошевич-Хуарісті в аналізі, опублікованому у 2017 році, одним із ключових послань кремлівської дезінформації є твердження, що Росії загрожує гегемоністський і занепадницький Захід, який прагне виключити її з міжнародного порядку.

Перед початком російського вторгнення в Україну кілька фейків і дезінформаційних матеріалів поширювалися через кордони за кілька місяців і тижнів до вторгнення. Наприкінці січня, за місяць до початку війни, після розгортання російських військових на українському кордоні та попереджень США про намір Росії вторгнутися на українську територію, стало вірусним відео, в якому нібито BBC попереджало про неминучу війну між Росією та НАТО і загрозу ядерного повітряного удару. Це був не тільки фейк, але й вигадана презентація ірландської компанії, створена ще у 2018 році. Цей матеріал був спростований іншими фактчекерами, зокрема Reuters.

Вже на початку лютого поширювалася карта з нібито базами НАТО. Вона демонструвала Іспанію, Португалію, Болгарію та Україну. НАТО пояснило, що ця карта не представляє його реальних баз у світі, а точки на ній не відповідають тим, що вказують присутність організації в різних країнах на офіційних картах НАТО.

В Україні, також незадовго до початку війни, стало вірусним відео, яке показувало солдатів у підземній станції, стверджуючи, що це війська НАТО, які вже перебувають у Києві. Проте це відео було знято у Стокгольмі, Швеція, у 2015 році.

Україна вичерпує ресурси, Захід зменшує допомогу: стратегія дестабілізації

Паралельно з масштабною кампанією дезінформації про нібито прямі атаки західних країн на Росію, інколи з’являються й протилежні твердження, які вказують на те, що країни втомилися фінансово підтримувати українських біженців або саму Україну.

Один із прикладів — контент, що поширювався минулого вересня, у якому стверджувалося, що Швеція «готова виплатити 30 000 євро кожному українському мігранту, який добровільно залишить Скандинавію». StopFake спростував цей фейк. Насправді це була пропозиція Міністерства міграції та притулку Швеції про збільшення виплат з 3 000 євро до 30 000 євро до 2026 року, але вона стосувалася лише мігрантів, які залежать від державної соціальної допомоги через безробіття чи низькі доходи. Ця програма не охоплює осіб із дозволом на проживання відповідно до директиви про масову міграцію, зокрема з України, як пояснюється на вебсайті міністерства.

Іншим разом така дезінформація стверджує про припинення військової підтримки Україні на користь інших країн, залучених у конфлікти. Один із прикладів — фейк, що поширювався в Грузії, про припинення французької допомоги Україні та її перенаправлення на підтримку Вірменії. Як пояснив грузинський фактчекер Myth Detector, Франція підписала угоди про військову співпрацю з Вірменією у 2023 році, а у червні 2024 року було укладено контракт на постачання артилерійських систем. Однак це не виключає військову допомогу Україні. У таких країнах, як Венесуела, повідомлялося, що США припинили підтримку України, про що заявила організація фактчекінгу EsPaja.

Хоча більшість фейків стверджують, що Захід нападає на Росію, інколи з’являється контент, який вказує, що певні країни підтримують Росію. Наприклад, зображення літаків у небі над Марселем, Франція, з прапорами, що нібито належать Росії. Насправді це були французькі прапори, кольори яких здавалися перевернутими через перспективу. Як пояснили фактчекери La Silla Vacía в Колумбії, ці зображення від 8 травня показували святкування прибуття олімпійського вогню до міста в рамках Олімпійських ігор 2024 року, що відбулися в липні в Парижі. Це також було підтверджено іншими фактчекерами, такими як DPA і AFP Factual.

Інший приклад дезінформації — відео, яке поширювалося в країнах, таких як Аргентина, Болівія та Чилі, де літак злітав із заявою, що «уряд Болівії оголосив про відправку понад 3 000 військових до союзника Росії». Як пояснив Chequeado, уряд Болівії не відправляв військових для участі у війні, а оригінальне відео належить до військового параду з нагоди річниці збройних сил Болівії в жовтні 2013 року.

Увесь цей контент може суперечити домінуючому наративу, що Захід чи НАТО звинувачують Росію, і навіть сприйматися як відсутність послідовності в цілях цих дезінформаційних кампаній, знижуючи їхній вплив,як зазначено в статті RAND, опублікованій у 2016 році.Ці суперечності можуть бути частиною самої стратегії та тактики, спрямованої на «створення невизначеності й двозначності». Постійно змінюючи наративи, «російські пропагандисти збивають опонентів з пантелику та створюють туман, який приховує правду», як пояснює Організація економічного співробітництва та розвитку у звіті за 2023 рік.

Одна з дезінформаційних кампаній останніх місяців, спрямована на підрив підтримки України західними країнами, пов’язана з солдатами, які вирушають допомагати Україні на фронті.

Дезінформація «про кількість іноземних найманців і країни, з яких вони походять», згідно з дослідженням кампаній дезінформації у війні в Україні, є частиною значно ширшої кампанії, яку Росія проводить систематично й скоординовано з початку своїх військових операцій в Україні.

У 2018 році вже циркулювала дезінформація, що троє солдатів НАТО нібито були знайдені мертвими на Донбасі. Однак жодних доказів цього не існувало, як підтвердив StopFake. У 2024 році цей наратив залишається актуальним. Зображення іноземних добровольців, які воюють в Україні, використовуються для підтримки цього наративу, представляючи конфлікт як боротьбу між Росією та НАТО, а не як війну проти України.

Незважаючи на роки існування цих фейків, стратегії їх поширення залишаються незмінними, як свідчить контент, проаналізований організаціями, залученими до цього проєкту:

• Звинувачення без доказів: Наприклад, дезінформація, що Україна використовує органи іноземних солдатів для трансплантацій, поширювалася як в Україні, так і в Колумбії.
• Викривлення реальності: Наприклад, твердження, що українські солдати гинуть через те, що, неуважно граючи в онлайн-казино, відволікаються. Цей фейк приписували Інституту військових досліджень США, хоча організація не коментувала цього. Литовські фактчекери Delfi пояснювали, що Центр європейського політичного аналізу (ECA) попереджав про проблеми з ігровою залежністю, алкоголем, тютюном і наркотиками, однак «жодних офіційних даних» немає, і це не пов’язується із загибеллю солдатів. Були також твердження, що генерал НАТО загинув унаслідок ракетного удару в Україні, хоча насправді він помер природною смертю в Бельгії.
• Реальні зображення з інших конфліктів, які подаються як з України: Наприклад, фотографії трун британських солдатів, які загинули в Афганістані, поширювалися як такі, що нібито загинули в Україні, або знімки церемонії прощання з 13 французькими солдатами, які загинули в Малі, видавалися за загиблих в Україні.

Одна з таких нещодавно запущених кампаній, де солдати інших країн стають героями дезінформації, спрямована на те, щоб відмовити міжнародних добровольців від приєднання до Збройних сил України, як пояснюється в недавньому розслідуванні EFE Verifica. 

Це дослідження проводилося за методологією, яка включає шкалу значень ризику, що вказує на те, чи є контент частиною дезінформаційної кампанії, відповідно до таких критеріїв: канали, якими поширювалася дезінформація, країни, в яких поширювався той самий дезінформаційний контент, платформи, на яких він поширювався, та ідентифіковані наративи.

Хто бере участь у цьому проекті? Цей спільний проект, що фінансується Національним фондом підтримки демократії (NED), має на меті покращити технологічні можливості для виявлення, аналізу та класифікації дезінформації фактчекінгових організацій у Східній Європі та Євразії: StopFake (Україна), Media Development Foundation (Грузія) та Delfi (Литва), а також забезпечити взаємодію з іншими латиноамериканськими організаціями: Chequeado (Аргентина), La Silla Vacía (Колумбія), EsPaja (Венесуела), Animal Político (Мексика) та Іспанією (Maldita.es) для вивчення поширення дезінформації.

Як ми дізнаємося, що контент циркулює одночасно в кількох країнах? Maldita.es розробила централізовану систему, яка діє як сховище, через яке фактчекери з України, Грузії, Литви, крім Maldita.es, можуть надсилати контент, який вони отримують через свої чат-боти або який вони виявляють в інтернеті, відповідно до методології, встановленої для цього проекту. Якщо контент поширюється в одній або декількох країнах, решті країн надсилається сповіщення, щоб вони могли перевірити, чи поширюється дезінформація в цих країнах, і якщо так, то додати її в спільну системи. Те, що дезінформація була помічена в тій чи іншій країні, не обов’язково означає, що організація, яка перевіряє факти, опублікує її перевірку, оскільки вона могла бути недостатньо вірусною.

Джерело