“Домівка святого Миколая на Святоюрській горі – місце особливої доброти та наших дитячих спогадів,” – о. Тарас Чорний.
З 2 по 7 грудня на Святоюрській горі працювала особлива святкова резиденція – Домівка святого Миколая. Хто її організував, які враження та спогади тут хотіли подарувати юним відвідувачам, – розповідає організатор проекту, директор Фундації Духовного Відродження о. Тарас Чорний:
ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Ідея такої події виникла досить давно. Ще влітку, під час благодійних концертів у Митрополичих садах, владика Володимир заохотив нас далі працювати над іншими проектами, зокрема запропонував організувати Домівку святого Миколая на Святоюрській горі. Відтоді ми плекали цю думку, обдумували і вишукували певні ідеї, як організувати свято.
На першій спільній зустрічі усіх, кому ми запропонували долучитися до проекту, зібралися разом представники від Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ з головою отцем Орестом Єлізаровим, від Освітнього центру ім. Дзеровича до нас долучився директор о. Юрій Карвацький, і, звичайно, наша команда – Фундації Духовного Відродження. Тоді ми обговорили головні напрямки підготовки до свята.
ПІДГОТОВКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ: ЩО ДЛЯ НАС БУЛО ВАЖЛИВО
Усі Домівки святого Миколая завжди мають подібну організацію: в центрі особа святого, подарунки, пам’ятні фото… Але тут, на Святоюрській горі, ми хотіли організувати особливу Домівку: щоб діти і дорослі, які будуть приходити, почувалися затишно і залишили теплі спогади і про цю подію, і про постать чудотворця Миколая.
Для кращої організації ми розділили між собою обов’язки:
– Фундація Духовного Відродження взяла на себе функцію організації самого місця: облаштування фотозони, забезпечення локаціями і необхідними матеріалами на усіх етапах проведення свята;
– Комісія у справах молоді організувала волонтерів та аніматорів та відповідала за проведення ігор, квестів та забав з дітьми;
– Освітній центр ім. Дзеровича взяв на себе пошук ідей проведення свята, щоб воно було цікавим і незабутнім для усіх, хто до нас завітає. Зокрема, вони запросили до нашого проекту організацію «Відкриті долоньки», яка проводила з дітьми майстер-клас з виготовлення різдвяної свічечки;
– Львівська духовна семінарія Святого Духа скерувала до нас декількох семінаристів, які виконували роль святого Миколая (це була добра можливість для них отримати хороший досвід пасторальної праці з дітьми);
– Святоюрська кав’ярня відкрила свої двері для гостей святого Миколая – дітей і дорослих – пропонуючи їм смачну піцу.
В ГОСТЯХ У СВЯТОГО МИКОЛАЯ БУЛИ …
Спочатку ми планували організувати Домівку на 2-3 дні, але вже у перший день реєстрації з 12 груп, для яких ми планували організувати свято, зголосилося одразу 7 (у кожній найменше 19 діток) . Бажаючих виявилося багато – понад 500 дітей! – тому ми вирішили продовжити тривалість проекту на цілий тиждень (з 2 по 7 грудня) і відтоді почали ще ретельніше готуватися до події.
Групи дітей, які до нас завітали, були різного віку і з різних місць (і зі Львова, і з навколишніх сіл). Була навіть група дітей 2-4 класів з Жидачева.
ЯК УСЕ ВІДБУВАЛОСЯ
Наша Домівка святого Миколая мала декілька локацій. Спочатку діти приходили на подвір’я перед Святоюрською кав’ярнею. Там була велика фотозона, де можна було зробити красиве фото цілої групи. Після спільного фото дітей розділяли на дві менші групи: одна група вирушала до конференц-залу у цокольному приміщенні Львівської Архиєпархії, де відбувався майстер-клас з виготовлення різдвяної свічки і власне зустріч зі святим Миколаєм. Другу групу дітей запрошували у Митрополичі сади, де на них чекали цікаві ігри та забави з нашими аніматорами.
Хочу при нагоді подякувати Курії Львівської Архиєпархії за можливість проводити зустріч дітей з Миколаєм та майстер-клас у великих, красивих і просторих приміщеннях!
Отож, поки одна група дітей бавилася у садах з аніматорами, друга – робила різдвяну свічку та зустрічалася зі святим Миколаєм. Власне зустріч з ним і коротка розмова була центральною подією перебування дітей на Святоюрській горі.
До речі, фото з Миколаєм ми відразу роздруковували і віддавали дітям. Кожна дитина повернулася додому з цим пам’ятним фото і власноруч виготовленою та красиво оздобленою різдвяною свічечкою.
Уся програма зустрічі зі святим Миколаєм тривала 2 години. І тут варта подякувати Святоюрській кав’ярні, яка смачними піцами давала можливість діткам і дорослим відновити сили на завершення зустрічі.
НЕСПОДІВАНІ ВИКЛИКИ ТА ОЧІКУВАНІ МОЖЛИВОСТІ
Впродовж тижня кожного дня відбувалося багато подій, які деколи змушували нас змінювати програму. Наприклад, ми мусіли реагувати на повітряну тривогу – зупиняти гру і майстер-клас та йти з дітьми в укриття.
Але тривоги завершувалися, різні непередбачувані виклики нам вдавалося вирішити і діти завжди залишалися дуже задоволеними. До речі, дорослі теж були задоволені – ми пропонували їм провести час у Святоюрській кав’ярні і піти до собору святого Юра. Казали їм: «Через дві години вертайтеся за дітьми, а зараз – підіть, подякуйте Богові, що маємо можливість організовувати такі свята з дітьми».
Тобто, батьків, вчителів ми заохочували провести цей час у спілкуванні між собою і з Богом, без поспіху і з радістю, чого нам всім тепер так часто бракує.
ЗВОРУШЛИВІ ТА ПОВЧАЛЬНІ МОМЕНТИ
Впродовж цього тижня трапилося багато цікавих, деколи смішних ситуацій та навіть повчальних історій. Наприклад, один хлопчина сказав, що наш святий Миколай йому дуже сподобався. А минулого року, коли він був в іншому місці на зустрічі з Миколаєм, той здався йому якимось дуже підозрілим і несправжнім. А потім той хлопчина ще побачив, як гноми, які допомагали Миколаю роздавати подарунки, – курили на вулиці. Це його дуже пригнітило. А розмова з нашим Миколаєм була особливою для нього, дуже його надихнула.
СВЯТО ДОБРА І ДИТЯЧИХ СПОГАДІВ
Саме свято Миколая – це свято особливої доброти, свято казки, містерії, яка відлунює нашими дитячими спогадами. І коли бачиш тих діточок, які приходять і з великою вірою у своєму серці та щирими очима вдивляються у святого Миколая – це так само зігріває душевним теплом наші серця, бо дає нам можливість згадати своє дитинство: як ми переживали це свято, як чекали на Миколая, старалися бути чемними (ну хоча б той останній тиждень перед святом), бо нам казали, що тільки до чемних дітей Миколай приносить подарунки.
ДЯКУЮ УСІЙ КОМАНДІ ЗА НЕЗАБУТНЮ СПІВПРАЦЮ
Хочу подякувати від себе особисто усій нашій команді, яка взяла участь в організації Домівки святого Миколая на Святоюрській горі: Курії Львівської Архиєпархії, Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії, Освітньому центру ім. Дзеровича, Святоюрській кав’ярні, Львівській духовній семінарії Святого Духа, і , звісно, моїй команді – Фундації Духовного Відродження. Усі ми разом, цілою командою організували цей цікавий і незабутній проект.
Після цілого тижня праці і тривалого часу підготовки до нього ми ще більше здружилися і вкотре переконалися, як добра робота кожного зокрема дає добрий загальний результат. Сподіваюся, що у майбутньому такою самою великою дружньою командою ми організуємо ще не один потрібний, добрий проект.
Юлія Козіброда