25 неділя Кл 3,4-11; Лк 14,16-24 (о. д-р Турконяк Р.) с. Черчик 15.12.2024.

Святий апостол Павло заохочував, щоб сам Ісус Христос був життям кожної віруючої людини. Що це означає? А нічого іншого, як зберігання Заповідей Божих особою і наслідування життя Ісуса Христа, уникання гріху і усього пов’язаного із беззаконням. Він вказував колосянам, щоб виреклися розпусти, захланності, бажання злого, служіння ідолам тощо. Бо гріх не притягає нічого доброго, лише, накопичує негативну енергію, яка виражається різним способом: різною хворобою тіла, невдалим життям, невдачею в підприємництві, в подружжі, навчанні та багато іншого. Часом, сумління може так докучати людині, що вона не знаходить собі місця, а усе походить від гріху. Гріх може навести на людину важкий страх так, що вона не знатиме, що зі собою робити, всюди відчуватиме переслідування й неспокій. Тому з гріхом слід найшвидше порвати зв’язки, а нав’язувати дружбу з Христом, який викупив нас від неволі демона та пропонує нам вічну нагороду. Необхідно уважати на вимовлені слова, уникати вживання поганих слів, бо це ображає Бога та людей. Сквернословити, означає потурати дияволу, бути позитивним знаряддям в його спокусах, навіть до того, що віддати свої уста в розпорядження демону, стати його прислужниками, кажучи нашою мовою.

«Співайте йому нову пісню, гарно співайте з окликом» (Пс 32,3), так закликає автор псалмів, щоб з Господом жити по-новому. А це означає, старі звички, вульгарні розмови, розбещене життя, усе залишити, а необхідно розпочати нове життя, тобто, співати гідні пісні Богові своєю поведінкою. Святий Іван Богослов у книзі Одкровення написав про тих, хто будуть у небі: «І співають нову пісню, промовляючи: Ти гідний узяти книгу і відкрити її печаті, бо ти був заколений і відкупив Богові [нас] своєю кров’ю від усякого покоління, і мови, і народу, і племені» (Од 5,9). Апостол Павло уболівав за тих, хто тонув в безладному гріховному житті. Просив, щоб скинути зі себе стару людину, одягнутися у нову, де у всьому є Христос.

А святий апостол Лука, описав притчу Ісуса Христа про доброго чоловіка, який справив велику вечерю. На вечерю запросив певних людей, надіючись на їхню присутність. Слуга по черзі приходив, щоб запрошувати вказаних осіб, але усі вони висували причину до оправдання, щоб не прибути на вечерю. Хтось купив поле, інший волів, а ще хтось одружився, ті перепрошували й виставляли мотив, щоб бути оправданими. Слуга прибув до пана й розповів про ситуацію із запрошеними, фактично, усі відмовилися взяти участь у гостині, але добрий господар не скасував вечері, послав раба, щоб той просив усіх, хто йому попадеться на дорозі. І слуга привів багато убогих, калік, сліпих, кривих на вечерю, які радо відгукнулися, але були ще місця і пан послав знову слугу, щоб той приводив людей, бо пан бажав бачити дім повен гостей. І, ось, слова Ісуса, вкладені в уста пана: «Кажу вам, що жоден з тих раніше запрошених мужів не скуштує моєї вечері…» (Лк 14,24). У цій притчі, причини відмовлення, щоб не прийти на прийняття, не були такими важними, бо: подивитися поле чи випробувати волів, а тим більше одруження, не ставали великими перешкодами? Не відомо чи ця вечеря починалася після обіду, чи це загальна назва гостини, бо це ще більше спрощувало б пану, розуміти неоправдану відповідь. Слово вельможі, пана, було конкретне та строге: «… жоден з тих раніше запрошених мужів не скуштує моєї вечері…» (Лк 14, 24). Запрошені не могли розраховувати на майбутню прихильність, бо слово пана прозвучало дуже виразно! Під цією розкішною вечерею розуміємо прихильність Бога до людини, який запрошує її у Небесне Царство. Господь усіх нас бажає бачити спасенними у небі, тому що він приготував його для нас. Він послав свого Сина, Ісуса Христа на землю, який помираючи на хресті полегшив нам шлях до неба. Не відмовляймося від Господнього запрошення, бо молитися, сповідатися, причащатися та виконувати Заповіді Божі, усім під силу! Наші воїни і воячки, інші померлі, усі очікують на наше прибуття у вічність. Хто посміє сказати Богові, що ми вимушені їсти м’ясо у п’ятницю, чи не ходити в храм у святкові дні, неспроможні сповідатися чи причащатися, або якісь інші приписи негодні зберігати? Думаю, не знайдеться таких осіб? Це те саме, що у притчі сказано, що запрошені відмовлялися від вечері, бо поле придбали чи воли купили тощо, в інших день могли залагодити ці справи – сміхотворні відповіді. Зробімо собі постанову, що нам з чимось добрим потрібно прибути у небо, з чимось добрим духовним появитися у Небесному Царстві!

Сьогодні ми посвятили цю святиню, Введення у храм пресвятої Богородиці, яка служить для освячення людських душ. Святої пам’яті, отець Микола Балух старався про будову цього храму. Він також, очікує нашого приходу в небесні хороми! Не проста й нелегка була будова, але ви спорудили храм, не жалували коштів та сили, щоб тут замешкав Ісус Христос. Пам’ятайте, що маєте у храмі Ісуса Христа під видом хліба і вина. Коли проходите мимо храму схиліть голову, привітайте Ісуса, скажіть, що любите його, попросіть прощення гріхів для себе й для інших, це Богу дуже подобається! Старайтеся про чистоту храму, не вносіть штучних квітів, а для священика необхідно пам’ятати, щоб обруси на престолі були чистими й нічого зайвого не класти на престол, крім приписаних кількох речей потрібних до Служби Божої. Дякую вам, що спорудили цей храм на славу Бога – найголовнішої будівлі села, хоч можливо є дорожчі будови, але у цій святині мешкає сам Бог! Хай Господь усіх вас благословить своїми щедрими дарами, береже ваше село від усякого видимого і невидимого зла, дає усім мудрості та доброго здоров’я! Хай пресвята Богородиця покриває усіх вас своїм духовним омофором, візьме всіх вірних села під свій захист.

Незабаром свята, вітаю усіх вас із празником Різдва Христового та бажаю вам щасливого Нового року!

Джерело