Легалізація трудових відносин і заробітної плати та ліквідація прихованої зайнятості є одним з ключових напрямків роботи державних органів держави. Відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства: часто працівники отримують офіційну зарплату меншу за мінімальну, або на рівні мінімальної, а решту зарплати – у «конверті», а це ухилення роботодавців від сплати податку. Інколи працівники взагалі офіційно не оформлені відповідно до законодавства про працю.

Офіційне працевлаштування – вимога законодавства. Важливо, що це гарантія прав найманого працівника на стабільну роботу, заробіток, своєчасну відпустку та соціальні виплати. З іншого боку, це впевненість роботодавця у своєму робітникові, який з офіційним працевлаштуванням отримує не лише права, але і обов’язки.

Відсутність цивілізованих трудових відносин позбавляє працівників захисту від:

– незаконного звільнення;

– отримання вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця;

– гарантованої виплати заробітної плати 2 рази на місяць;

– права на щорічну основну відпустку не менше 24 календарних днів;

– соціальну відпустку з вагітності та пологів;

– додаткових відпусток, передбачених Законом України «Про відпустки»; – права на оплату періоду тимчасової втрати працездатності;

– права не залучатися до наднормових робіт без згоди працівника;

– соціальних послуг та виплат у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;

– низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним трудовим законодавством.

Якщо працівник не уклав трудового договору, то в разі порушення його прав на оплату праці та інші трудові гарантії неможливо довести свої права у судовому порядку.

Трудовий договір є двосторонньою угодою між найманим працівником та роботодавцем, де право однієї сторони відповідає обов’язку іншої, використання «тіньової» зайнятості для роботодавця призводить до позбавлення права вимагати виконання роботи належним чином, підпорядкування найманого працівника внутрішньому трудовому розпорядку, режиму роботи, можливості покласти на працівника матеріальну відповідальність тощо.

Офіційне працевлаштування – впевненість у завтрашньому дні отримувати певні соціальні гарантії.

Джерело