Неділя перед Різдвом Христовим Євр 11,9-10,17-23,32-40; Мт 1,1-25 (о. д-р Турконяк Р.) Храм блаженного Климентія, Львів 22.12.2024.

Сьогоднішні уривки з послання до євреїв та перша глава Євангелія від Матвія перечислюють багато різних старозавітних імен. Згадується про віру Авраама, який послухав Божого веління й пішов за вказівкою Бога, не знаючи куди, але з великою довірою до свого Творця! Господь неспроможний нікого підвести, коли щось обіцяє завжди вирішить на користь людині. Творець промовляв з великою обіцянкою до Авраама: «… поблагословлю тебе і, розмножуючи розмножу твоє насіння, як небесні звізди, і як пісок при березі моря, і твоє насіння заволодіє (посяде) міста ворогів» (Бут 22,17). Очевидно, що за життя Авраам не побачив чисельного потомства, але Бог говорив на далеку перспективу і потомство роду Авраама дуже зростало після його відходу у вічність. Автор послання згадує про Ісаака, сина Авраама, згодом, про Якова та Ісава, синів Якова, про Йосифа та його синів, цілий рід потомства, який помножувався у велику кількість. По черзі, з цього родоводу вийшов згаданий великий Мойсей, який виховався на дворі фараона. Відомо, що Господь вибрав його на провідника єврейського народу, кого пророк вивів із єгипетської неволі. Багато різних біблійних персонажів представляє нам писання, серед яких звернемо увагу на суддю Ґедеона. Ґедеон прославився тим, що з невеликим військом за Божим сприянням, визволив євреїв від ворогів — мадіян, які гнобили ізраїльтян понад сім років. Ґедеон був готовий втікати від ворогів, але Господь велів йому зібрати військо і він зібрав 32 тисячі вояків. Ґедеон молився до Господа, просив допомоги і Господь відповів йому позитивно, що він стане на поміч Ґедеонові. Всемогутній звелів Гедеонові відпустити додому усіх, хто боязкий і нерішучий, тому 22 тисячі вояків відразу повернулися додому. Залишилося 10 тисяч, яких Бог велів повести до води, щоб пили воду з потоку. За Божою вказівкою Гедеон відділив тих, хто пив воду з пригорщі, від тих, хто пив устами, схилившись до води. Тих, хто «… пили своїм язиком було триста мужів, і ввесь решток народу клякнули на їхні коліна, щоб пити воду. І сказав Господь до Ґедеона: Трьома сотнями мужів, що пили, спасу вас і передам Мадіяма в твою руку, і ввесь нарід хай відійде…» (Суд 7,6-7). Гедеон взяв із собою 300 воїнів, запаси їжі і труби (сурми), а інших відпустив додому. Військових мадіян й амаликитян у долині було безліч, мов сарани, не можна було перелічити їхніх верблюдів. Гедеон дав воїнам в руки труби, порожні глечики і в глечики світильники, розділивши усіх на три загони. Коли всі були на місцях, Гедеон наказав своєму загонові розбити глечики і з запаленими світильниками сурмити у сурми і кричати: «Меч Господа і Гедеона!» Те саме вчинили і два інші загони. На мадіанитян напав такий жах, що вони у страшнім сум’ятті в темряві стали вбивати один одного і кинулись тікати. Гедеон розбив їх ущент й повернувся додому переможцем (пор. Суд 7,2-15). Коли Господь бажає, тоді незначне військо легко може перемогти велике вороже військо, усе в руках Господніх! Хтось скаже: «Чому Бог не вчинить так з нами, щоб ми перемогли великі полки московитів та корейців?»

У мене немає відповіді, але я твердо знаю, що усякі війни та нещастя, землетруси та повені, пожежі та хвороби – це наслідки людських гріхів, гріховного стану людей перед Богом! Правильне переконання знаходиться в тому, щоб наш народ щиро навернувся до Бога. Нажаль, корупція, лихослів’я, обман, крадежі, несправедливість тощо, окутали наш народ, заплутали ніби у сіті, а до Бога рухається маленьке число нашого люду. Люди розраховують на свої сили, на зброю, на військові вміння та розрахунки, а на Бога покладається маленька кількість вірних. народ звинувачує Бога або голосно заявляє: «Чому Бог не зупинить війну? Де він є?» Такі заяви подібні до висловів розбійника, що висів на хресті поруч Ісуса та зобиджав Господа: «Один із розп’ятих злочинців зневажав його, кажучи: Чи ти не Христос? Порятуй себе й нас» (Лк 23,39). Ті, хто вірний Ісусові, таким приходиться багато терпіти, такі особи розуміють, що Господь, навіть, коли щось допускає, бачить в тому, хай буде і найменший, але позитивний результат. Так стається, що людина бажає змінити Бога, підкорити його собі, але сама зовсім не готова вчинити позитивної зміни у своєму житті?

Коли звернемося до слів святого євангелиста Матвія, що описав родовід Ісуса Христа, знайдемо дуже багато відомих нам імен чоловіків та кількох жінок. Тут євангелист починав писати від Авраама, перечислював різні імена, потім: «… Маттан породив Якова. Яків породив Йосипа, чоловіка Марії, від якої народився Ісус, названий Христом» (Мт 1,15-16). За кожним іменем криється особа, а за кожною особою – історія її життя. Не усі вичислені особи провадили бездоганне та благородне життя, хоч вони знаходяться у ряді, як давні потомки Марії, яка народила Божого Сина. Бог прийняв людей такими, якими вони були. Марія, мати Ісусова, була бездоганною, святою, непорочною, вона породила Божого Сина, зачавши його через дію Святого Духа, що людині трудно збагнути. Людина не розуміє багато природних речей, які її оточують та різних подій, а тут надприродна подія – зачаття, такий факт людина безсила пояснити. Як людина пояснить чудо Ісуса, який оздоровив прокаженого? – Ніяк! «Приходить до нього прокажений, благає Його і, впавши на коліна, каже Йому: Якщо хочеш, можеш очистити мене. Змилосердився він, простягнувши руку, доторкнувся до нього та й каже Йому: Хочу – стань чистим! І вмить зійшла з нього проказа і він очистився» (Мр 1,40-42). Ми вдячні Богові, Небесному Батькові, що прислав на землю свого Сина, Ісуса Христа, який викупив світ від демонського насилля та вчинив вільною дорогу до неба. Ступаймо цим шляхом і знайдемося в небі, у вічному щасті, де нас очікує Пресвята Трійця, ангели та увесь сонм небесних святих!

Напередодні празників, бажаю усім радісних свят Христового Різдва та щасливого Нового року!

Джерело