Вих. КЄ 24/630

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ПРАВЛЯЧОГО АРХИЄРЕЯ
КОЛОМИЙСЬКОЇ ЄПАРХІЇ ВАСИЛІЯ ІВАСЮКА

Преосвященний владико! Всесвітліші та всечесніші і преподобні отці, преподобні монахи і монахині, військові, полонені, поранені та волонтери! Дорогі брати та сестри, вірні Коломийської єпархії Української Греко-Католицької Церкви.

«З нами Бог» (Мт.1:23)

            Дорогі в Христі браття й сестри! Вітаю вас різдвяним християнським привітом

«Христос Рождається!»                                           «Славіте Його!».

            Різдво Христове – це важливе християнське свято, котре сповіщає усьому світові про народження Месії. Вифлеєм стає місцем зустрічі Сина Божого і людини на землі. З цієї хвилини ми можемо сміливо говорити, що «З нами Бог» (Мт.1:23).

            Події Різдвяних свят знову повертають нас до початку виконання Божого плану. Пресвята Родина знаходиться поза містом із Новонародженим Дитятком Ісусом. Світ повниться радістю, людству даровано Добру Новину, але ніхто в тій околиці не хоче впустити Господнє Дитя до свого серця й дому. Вісь зла активно починає діяти. Ірод розпоряджується виявити новонародженого Ісуса і вбити Його, тому Пресвята Родина вирішує рятуватися втечею від смертельної небезпеки і стати біженцями. Однак, цар, побоюючись втратити владу, не зупиняється  і продовжує жорстоко вбивати усіх маленьких дітей з надією, що серед них буде Ісус. Тому Пресвята Родина залишається у вигнанні, поки не повмирають усі ті, котрі хотіли заподіяти смерть Божої Дитини.

            Різдво Христове вкотре настає в Україні, коли наша земля поділена лінією фронту, стікає кров’ю і сльозами. Здається, більше немає родин, яких би не торкнула жорстока війна. У своєму горі ми так хочемо відчути розуміння, спокій і умиротворення. Тому, попри глибокі рани в цьому часі, впустімо у своє життя надію і облегшення, котрих так прагнемо. Нехай наше серце стане тими убогими яслами, де зупиниться Господь з Вифлеєму, що стане для нас опорою, наповнить своєю благодаттю й всеохопною любов’ю.

            Різдво Христове вкотре звіщає нам Добру Новину. У світ приходить Син Божий, аби дарувати мир і освітити шлях до вічного, щасливого життя з Господом. Перед лицем постійного страху від нічних бомбардувань руйнувань, смерті, нових воєнних злочинів і звірств, Божа обітниця на щасливу вічність може здаватися нам такою далекою, що годі намагатися мріяти про інше життя. Але Господь своєю присутністю між нами закликає кожного довіритися: не втрачати надії на інші часи і відновлення справедливого миру. Бог завжди дарував нам обітниці, особливо в такі часи, як зараз, коли його народові та Церкві важко жити і мріяти.

            Пригадайте, як ізраїльтяни мріяли про свободу від єгипетського рабства. Бог вивів їх на волю через море і пустелю, зі всіма труднощами, але саме тим шляхом вони дістались обіцяної землі та свободи.

            Бог завжди вірний. Він не забуває своїх обіцянок. Іноді вони набувають іншого вигляду, але ніколи не порушуються. Ми, християни, віримо, що в Ісусі сповнилася обітниця, дана Давидові. Ми віримо, що з Ісусом почалося вічне Царство Боже на землі. Тож підтримуймо одні одних не лише на шляху до Господньої обітниці, а й у конкретних справах.

            Допоки військові стримують ворога, ми повинні намагатися підсилювати їх коштом, волонтерськими зусиллями, а головне – молитвою і постом. Відкиньмо зі свого життя ворожі «дрони-спокуси», що ділять нас і залякують зійти з доброї дороги. Відправмо їх назад до свого «виробника».  Тримаймось єдності і дивімось на причини свого болю духовними очима, невпинно наближаючись до вічності з Господом, яка обов’язково настане.

            Пам’ятайте, що зброя робить людей сильнішими, але за собою вона несе також смерть. Нехай наші руки ніколи не втомлюються тримати не менш потужну зброю — молитву. Господь ніколи не є сліпим до сліз матерів народу України, ніколи не є глухим до їхніх молитов, ніколи не є байдужим до поранених, полонених,  тих, що в окопах чи в полоні. Тож «штурмуймо» серце Господнє своїми щирими молитвами й покаянням. У цей різдвяний час, страждаючи разом із вами, закликаю кожного словами Ісуса Христа з Євангелія від Матея (10:28): «Не бійтеся»! Не бійтеся труднощів на своєму шляху. Не бійтеся любити багатостраждальну Україну. Не бійтеся підставити своє плече підтримки захисникам. Не бійтеся простягати руку допомоги тим, хто її потребує. Не бійтеся йти важким, але благословенним шляхом до зустрічі з Творцем, на який сьогодні вказує різдвяна зірка. Вмістіть у своєму серці Вифлеєм зі сповитим Дитям, попри довколишню темінь. Разом зі співом ангелів звіщаю вам тисячолітню новину: «З нами Бог!», і це перша причина, чому Україна продовжує триматися й обов’язково переможе! 

«Христос Рождається!»                                                «Славіте Його!»

 

 

+ Василь Івасюк,
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

 

 

Дано в Коломиї,
Катедральному соборі Преображення Христового,
В день Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
святою Анною
9 грудня 2024 року Божого

Джерело