Владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький 25 грудня, в свято Різдва Христового, в Катедральному соборі Пресвятої Трійці відбулось святкове богослужіння, яке очолив владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Цього ж дня в Прокатедральному соборі м. Самбора різдвяні богослужіння очолив владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії. У день Різдва Христового в храмах Самбірсько-Дрогобицької єпархії зачитувалось різдвяне послання владики Ярослава.

У ньому владика Ярослав зазначив: “У цей день Син Божий приходить до нас в образі немовляти, щоб замешкати в яслах нашого серця, у наших родинних домівках, на нашій земній Батьківщині та перебувати з нами як Еммануїл – «Бог з нами». У тиші вифлеємської ночі Боже Світло просвітлює наш світ, і «не пойняла його темрява» (Йо.1, 15)” (див. повний текст проповіді).

Народження Христове на землі відбувається постійно в тих, хто вперше відкриває для себе Христа. А згодом, ставши християнином, людина впродовж усього свого життя покликана дійти «до міри повного зросту повноти Христа». Таке внутрішнє Різдво Христове – у яслах людського серця – має справжнє та дієве значення для кожного з нас. «Христос рождається і стає подібним до нас, щоб нас зробити подібними до Себе», — наголосив єпископ.

Християнська надія не виключає страждань, випробувань і труднощів світу цього. Різдво Христове − це не тільки радість від споглядання усміхненого Божого Дитяти в яслах, Якому поклоняються мудреці і служать ангели. Це також утеча Святого Сімейства на чужину, хвилювання через намагання Ірода вбити Ісуса. «Христос рождається і дарує світові надію. Важливо лише усвідомити, що ми потребуємо Спасителя, і впустити Його у своє життя», — наголосив владика Ярослав.

Український народ у ці дні має особливий привід для зневіри, бо вже понад десять років потерпає від російської воєнної агресії, яка несе смерть і руйнування. По обох берегах Дніпра-Славутича, нашого українського Йордану, як колись на Святій Землі, через злочини сучасного ірода-богоборця «чути голос, плач і тяжке ридання», багато українських матерів-рахилей «плачуть за дітьми своїми й не хочуть, щоб їх втішити, бо їх немає». «Незбагненний, недоступний і нестворений Бог приймає людську природу, щоб бути зі Своїм земним створінням; воплочується, щоб з’єднатися з людством», — сказав проповідник.

Відтак владика Ярослав зазначив, що день свята Христового Різдва Церква огортає молитвою і душпастирським служінням військовослужбовців, яким нині найважче, а також поранених, полонених, зниклих безвісти та сім’ї загиблих героїв. Крім того, єпископ підкреслив, що чимало українських сімей змушені сьогодні шукати порятунку далеко від рідних домівок, як колись Свята Родина скривалася в Єгипті.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

 

Джерело