«У Різдві Бог дарує Себе людині», — Владика Микола у парафії Різдва Христового
У третій день Різдвяних свят, 27 грудня, коли наша Церква вшановує святого первомученика Стефана, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, здійснив душпастирський візит у парафію Різдва Христового, Центрального протопресвітеріату м. Івано-Франківськ.
Цього дня під час Архієрейської Божественної Літургії Владиці Миколі співслужили парох парафії о. Софрон Зелінський, ВС, а також чисельно зібрані священнослужителі Івано-Франківської Архієпархії.
Звертаючись до вірних із проповіддю, Єпископ зазначив, що немає нічого дивовижнішого, аніж велич людського духу, підтримуваного любов’ю Господа. Адже навіть попри фізичну втому тіла через різні обставини, дух, що його наповнює Господь, бере над ним гору.
Відтак проповідник роздумав над притчею із Євангелія, яка розповідає про злих виноградарів:
«Сьогодні Боже Слово до нас промовляє притчу про виноградарів. І, здавалося б, яке відношення цей євангельський уривок має до Різдва Христового? Адже жодної згадки про Різдво ми не почули… Та насправді це не так. Різдво — це дар Бога людині. У Різдві Бог дарує Себе людині. У Різдві ми з Ним обмінюємося дарами. Навіть наші колядки є прославою Новонародженого Ісуса, а також відповіддю Богові за Його дар — “Бо так-бо Бог полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав…”».
«Сьогодні є добра нагода застановитися над тим, які ще дари, окрім самого Бога, ми маємо. Якщо оглянемося пильніше, то побачимо, якими талантами Господь нас наділив: якісь дари Він дарує безумовно, чогось набуваємо у нашій співпраці з Богом. Наприклад, дар батьківства й материнства, адже джерелом життя є Бог, а батьки тими, хто цей дар передає. Навіть дар економічного багатства людина набуваяє своєю тяжкою працею у співпраці з Божою благодаттю. Усі багатства, які ми маємо — духовні, моральні чи матеріальні, не є виключно нашою заслугою. Свята Тереза говорила: “Усе, що я можу зробити, є благодаттю Божою, бо без неї я можу робити тільки зло”», — мовив Владика Микола.
А відтак закликав: «У сьогоднішній притчі ми бачимо, що господар все приготував і дав виноградарям, щоб вони з цього користали. Але бачимо, як ці виноградарі нерозумно поводяться з тим даром, який отримали. Вони собі його привласнили і не лише не були вдячними за подаровані дари, а й зазізхнули на життя господаря. Сьогодні є можливість задуматися: як я використовую Божі дари? Застановитися хоча б над даром часу — як я використовую час? Чи Богові на славу, а собі на добро і спасіння? Чи використовую я час на те, щоб зробити добро ближньому? Якщо так, то дякуймо Господу, а якщо ні, то постараймося від сьогодні це робити. Не чекаймо на завтрашній день, бо часто буває, що «завтра» ніколи й не настає. Сьогодні, роздумуючи над цією притчею і тими дарами, якими Господь нас щоденно і щиро обдаровує, подякуймо Йому».
Опісля моління о. Софрон Зелінський подякував Владиці Миколі за візит та щиру спільну молитву, а відтак звернувся до парафіяльної громади:
«Сьогодні хочу побажати всім нам трьох речей, які потрібні кожному для того, щоб сповна прийняти Новонародженого Христа. У першу чергу це вуха, щоб чути: бажаю, щоб ми навчилися відкривати вуха серця, бо тільки так можемо почути, що Господь каже кожному із нас і прийняти це. Друга річ — очі, щоб бачити в кожній особі Ісуса Христа. А третє — це бажання. Божання шукати Христа і йти за Ним».
Відтак у храмі лунало «Многоліття», а Владика Микола уділив присутнім архієрейське благословення.
На завершення у храмі показали інсценізацію різдвяного вертепу та прославляли Новонароджене Дитя колядками. Цікаво, що театральне дійство було тісно переплетене з тяжкими подіями, які нині переживає наша Батьківщина, однак водночас подарувало кожному світлу надію в краще майбутнє.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ